Реформування галузі – вимога часу

 

У трудових колективах держлісгоспів України триває обговорення реформи лісової галузі. Про її суть та головні аспекти спілкуємося з Віталієм Миколайовичем Суховичем, начальником обласного управління лісового та мисливського господарства.

 

Віталію Миколайовичу, розкажіть коротко про суть реформи галузі лісового господарства.

Державне агентство лісових ресурсів України розпочало реформу лісової галузі, що передбачає укрупнення лісгоспів та переатестацію їх працівників. У своїх аргументах Держагентство апелює як до європейського, так і до білоруського досвіду, де середній розмір лісогосподарського підприємства складає від 60 до 150 тисяч гектарів (у нас – 10-15 тисяч гектарів). У Держлісагентстві переконані, що це вплине на ефективність господарств, дасть лісництвам більше можливостей у фінансовому та технічному забезпеченні. В Уряді ж обіцяють: як тільки модель запрацює, Кабмін схвалить необхідні рішення, спрямовані на поліпшення фінансового забезпечення державних лісогосподарських підприємств, зокрема, щодо зміни оподаткування. Зараз триває обговорення цієї реформи.

Чим ще викликана необхідність змін, на Ваш погляд?

За останні 10 років суттєво змінилися підходи до ведення лісового господарства в цілому в Україні. А саме, в частині спочатку зменшення, а зараз (протягом останніх 5-6 років) повної відсутності державного фінансування, яке спрямовувалось на ведення лісового господарства. Також відбулося внесення змін до природоохоронного законодавства, де посуворішали екологічні вимоги щодо ведення лісового господарства. Відбулися зміни на ринку деревини, зокрема було введено мораторій на експорт деревини в круглому вигляді. Всі ці зміни мають значний вплив на дохідну частину лісгоспів. Натомість за цей період значно збільшилося податкове навантаження на державні лісгоспи. Останніми роками кожне підприємство майже половину своїх доходів витрачає на сплату податкових зобов’язань перед державним та місцевим бютжетом. Для більшості громад лісгоспи області є основними бютжетоутворюючими підприємствами, тому при розгляді питання реформування потрібно робити комплексний та оптимальний підхід. Для покращення економічного ефекту від ведення лісового господарства потрібно рухатися у напрямку скорочення адміністративних витрат, передбачених на утримання апарату управління лісогосподарських підприємств, що дасть можливість покращити продуктивність праці працівників.

Які плани стосовно лісгоспів, розташованих на території колишнього Дубровицького району?

Врахувавши фінансові можливості підприємств, територіальне розміщення лісових масивів, специфіку діяльності підприємств заплановано Дубровицький лісгосп приєднати до Сарненського, а Зарічненський – до Висоцького.

Зрозуміло, що керівників громад, всіх жителів цікавить доля податків, що сплачують лісові підприємства. Адже ці податки – левова доля наповнення місцевих бюджетів.

Відколи в Україні анонсували реформу лісової галузі, ми отримали багато запитань від представників органів місцевого самоврядування, від самих підприємств, що ж буде із податками після реформи? Куди будуть іти кошти, якими державні лісогосподарські підприємства наповнювали місцеві бюджети? Ми чудово розуміємо занепокоєння громади, адже в більшості районів наші ДП є одними із найбільших наповнювачів місцевих бюджетів. Так от хочемо наголосити, що податки залишаються громадам. Оскільки головні структурні підрозділи (лісництва) не ліквідовуються і не об’єднуються, податки і надалі (після реформи) наповнюватимуть бюджети тих самих ОТГ, сільських та селищних рад.

Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів та податок за лісові землі відповідно до діючого законодавства так і буде перераховуватися до місцевого бюджету за місцезнаходженням лісової ділянки, а податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), нарахований працівникам структурних підрозділів (лісництв, нижніх складів тощо), перераховуватиметься до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

Насправді, це дуже важлива інформація, і ми повинні доносити її до громади, адже люди на місцях повинні розуміти, що реформа не позбавить місцеві бюджети надходжень від діяльності державних лісогосподарських підприємств.

Чи не передбачає реформа скорочення працівників у лісових господарствах?

Будемо намагатися працевлаштувати всіх. Професійні кадри у лісовій галузі – це один з найбільших наших капіталів і надбань, які потребують збереження за будь-яких змін. Тому ті фахівці, які постійно прагнуть розвитку і професійного вдосконалення, готові ефективно працювати з викликами сьогодення, завжди будуть затребувані у лісовому господарстві.

Розмовляла Люба КЛІМЧУК.