Вічна пам’ять Максиму Абрамовичу. Едельвейс цвістиме у небі

26 березня 2021 року, в бою під час масового обстрілу бойовиків, від наскрізного вогнепального поранення загинув Максим Абрамович.  Сталося це під Шумами, що на Донеччині. Воїн служив у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді.

 

У 2017 році Максим підписав трирічний контракт на службу у Збройних Силах України. За період до 2020 року брав участь у бойових діях у зоні АТО та Операції Об’єднаних сил. У грудні 2020-го після звільнення, знову підписав уже другий контракт і повернувся у свою частину.

30 квітня народні депутати викликали для доповіді Головнокомандувача Збройних Сил України Руслана Хомчака через порушення режиму тиші на фронті, внаслідок якого загинув старший сержант з Дубровиці Максим Абрамович.

За словами Хомчака, 26 березня українська група розмінування проводила огляд місцевості на наявність мін у населеному пункті Шуми, які напередодні встановили російські війська.

Під час виконання завдання, розпочався снайперський обстріл, внаслідок чого загинуло 2 військовослужбовці: старший сержант Сергій Барнич і підполковник Сергій Коваль, який надавав йому допомогу. Ще двоє були поранені.

На підмогу прибули старші сержанти Максим Абрамович та Сергій Гайченко, які також потрапили під снайперський вогонь і в результаті обстрілу отримали несумісні з життям поранення.

«Особливим цинізмом дій підрозділів окупаційних сил Російської Федерації є те, що снайперський вогонь вівся у спини військовослужбовців Об’єднаних сил з об’єкта критичної інфраструктури – водонапірної станції, через яку здійснюється постачання води як на тимчасово окуповану, так і на підконтрольну урядові України територію», – додав Руслан Хомчак.

На неоголошену війну йшли і йдуть кращі, боронять Батьківщину справжні патріоти, вони відчувають власну відповідальність за майбутнє держави, за те, щоб підступний ворог не прийшов у їх домівки, до їх матерів, земляків. Саме таким був і Максим Абрамович.

30 березня сотні дубровичан та жителів громади прощалися із Захисником, який поліг за Україну. У церемонії поховання взяли участь почесна варта, салютна група, військовий оркестр Збройних Сил України із м. Київ.

Відспівували Захисника України у Свято-Миколаївському храмі м. Дубровиці. Проникливі слова про Героя сказав отець Сергій Деркач.

Дуже багато людей в цей день прийшло на Майдан Злагоди, щоб вклонитися Захиснику. Попрощатися із загиблим бійцем окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» приїхали представники оперативного командування «Захід», бойові побратими бійця, волонтери. Сергій Подолін, перший заступник голови Рівненської  ОДА, Олександр Кохан – голова Сарненської РДА.

Начальник штабу, заступник командувача військ оперативного командування «Захід» генерал-лейтенант Олег Мікац сказав: «Війна на сході України продовжується. Смерть забирає найкращих. Сьогодні в останній шлях ми проводжаємо військовослужбовця окремої десятої гірсько-штурмової бригади Максима Абрамовича. Він віддав своє життя, щоб російська агресія не дійшла сюди й тут не поширилася. Вічна пам’ять Герою. Не пробачимо ворогу…».

Від імені всіх жителів громади міський голова Богдан Микульський вклонився пам’яті Максима Абрамовича: «Шановна, дорога дубровицька громадо! Шановні солдати, офіцери Збройних сил України, ветерани, учасники АТО. В цей скорботний час ми зібралися на знаковому для кожного дубровичанина місці – Майдані Злагоди, щоб провести в останню путь і віддати шану Герою України, нашому земляку Максиму Абрамовичу. Сьогодні нас об’єднало одне горе: Україна втратила Захисника, Дубровиця – свого сина, а мати Олександра Олександрівна – свою кровинку, свою любов, найдорожче. Висловлюю щирі співчуття родині й низький уклін Матері, яка виростила, виховала такого Сина. Максим народився в Дубровиці, закінчив школу №2, навчався в Харківському університеті. Він був позитивною Людиною, надійним товаришем, спортсменом, він дуже любив свою Батьківщину.

Йому було лише 27. Починаючи з 2017 року і до останнього подиху він захищав незалежність України від російських агресорів. 26 березня сталося непоправне. В нерівному бою Максим загинув. Сьогодні Дубровиччина на колінах, в сльозах проводжає свого найкращого сина. Він іде у небо, Максим Абрамович – дубровичанин, Захисник. Таким він увійде в пантеон Героїв України. Царство небесне, Вічна пам’ять і слава Герою. Герої не вмирають. Слава Україні!».

На колінах стояли літні люди й молодь, працівники установ міста та школярі. І квіти падали на асфальт, як і щирі сльози.

Дуже щирі й теплі слова про Максима сказала на кладовищі директор міської школи №2 Валентина Миколаївна Клюйко. Вона зазначила: «Дуже несправедливо, як батьки ховають своїх дітей, коли іде злом продовження поколінь. Ще зі школи хлопець проявляв патріотичні почуття, займаючись у гуртку бойового гопака. Він неодноразово захищав на змаганнях честь школи та району, таким був щирим і добрим учнем, відкритим та дуже позитивним». Валентина Миколаївна з великим хвилюванням наголосила, що загибель Максима – непоправна втрата для всіх, хто його знав. Директор щиросердно подякували мамі Героя – за виховання сина, за ту любов, яку Олександра Олександрівна вклала у свого Максима. Патріотичні слова про Максима Абрамовича сказав і військовий капелан Микола Юрах.

Весільний коровай красеня Максима Абрамовича ділили не на святкових урочистостях. Плакали жінки, плакали й чоловіки. Біль пронизав серця усіх, хто прийшов провести Максима в останню земну дорогу. Герої не вмирають!

Люба КЛІМЧУК.