Нехай сторицею вертається добро

 

Зовсім нещодавно Марія Артемівна Діжурко із Заслуччя відзначила свій сімдесятирічний ювілей. Привітати цю прекрасну Людину зібралися її люблячі рідні. Вони організували для дорогої Іменинниці прекрасне свято. Звучали чудові вітання і подяка за материнську безмежну любов, за добро і тепло серця. Марія Артемівна заслуговує на щирі поздоровлення від сотень людей. Думаю, що кожен житель Заслуччя підібрав би для Ювілярки гарні слова вітання, бо вже 49 років дбає Марія Артемівна про здоров’я маленьких і великих заслучан. Своє трудове життя віддала Ювілярка служінню цій благородній справі. Чи легко очолювати ФАП у селі, бути відповідальною за новонароджених і геть літніх? Зрозуміло, що ця робота вимагає великих знань, мудрості, милосердя, співчуття. Всі ці риси притаманні Марії Артемівні. Попросила людину, яка знає ювілярку як ніхто, доньку Інну, розповісти про мамину любов до професії:

– Моя мама народилася у Заслуччі, в роботящій сім’ї колгоспників. У роки війни її батько працював на залізниці, його робота прирівнювалася до участі в бойових діях. Після школи мама вступила в медичне училище, закінчила його і приїхала працювати у рідне село. Мій тато Маврій Григорович (на жаль, покійний) родом із Туменя. Він приїхав вчителювати у Заслуччя (потім став директором школи), тут і зустрів нашу маму. Вони створили гарну, дружню сім’ю. Через хворобу серця тата не стало у 39 років. Важкий удар долі випав на мамині плечі. Трьох дітей мама героїчно підіймала сама. Лише вона та Бог знають, як було у нелегкі роки кризи, коли не платили зарплату, мамі одній нас вивчити. Які не були б складні часи, наша дорога матуся завжди була доброзичливою, щирою, відданою своїй професії. ФАП для неї став другим домом.

Ми, діти, змалечку бачили, яка нелегка та відповідальна робота медика в селі. Не раз вночі прокидалися від стуку у вікна. Мама схоплювалася, одягалася і йшла на виклик. І неважливо було, чи відпочила вона, чи ні, чи сама, бувало, не зовсім здорова. Пригадую, часом такий дощ за вікном чи метелиця, а мама швиденько одягається і поспішає на виклик. Бігла й у найвіддаленіші куточки села, і на хутір. Професія фельдшера потребує вирішення багатьох справ у дубровицькій лікарні. Транспорт не завжди був під рукою. Ноги для фельдшера – це найбільш надійний засіб пересування. Побачивши отаку напружену працю фельдшера, ніхто з нас, трьох дітей, у медицину не пішов. Хіба ж мала наша мама коли повноцінну відпустку? Все життя в напрузі. Це я так суджу, а наша ювілярка каже, що просто не уявляє життя без улюбленої роботи. Ми дуже пишаємося своєю мамою.

Донька з любов’ю називає Марію Артемівну головним лікарем Заслуччя. Ці слова дуже справедливі та правильні. Про фаховість Марії Артемівни та її щиру душу я чула від багатьох людей. Депутат міської ради Станіслав Рожко, директор Заслуцького НВК, каже, що Марія Артемівна – це людина, яка дуже вболіває за роботу, а правильніше за здоров’я своїх односельців. Медик робила і робить все можливе, щоб заслуцький ФАП був комфортним і затишним. Як додає Станіслав Миколайович, Марія Артемівна – це авторитетний медик і психолог водночас, бо ж працювати з людьми непросто. А фельдшеру села Заслуччя так багато років вдається бути шанованим головним медиком у селі: знаходити підхід до своїх односельців, лікувати їх, дбати про малесеньких і геть літніх.

Вікторія Михайлівна Островець, головний лікар Дубровицького районного центру первинної медико-санітарної допомоги, зазначає: «Шануємо нашу досвідчену колегу за її професіоналізм, за турботу про людей, за багаторічну працю. Приємно, що в галузі медицини району є люди, які так багато років трудяться на благо здоров’я земляків. Таке відповідальне ставлення до роботи, як у Марії Артемівни – це приклад для молодого покоління медиків».

Шановна Маріє Артемівно! Від імені багатьох людей, які Вас знають, до вітань на Вашу адресу додаємо: нехай сторицею повертаються до Вас добро, турбота і тепло, які Ви щедро даруєте всім, хто потребує уваги, співчуття і допомоги. Успіхів Вам у професійній діяльності, низький уклін за Вашу самовіддану працю. Нехай робота приносить радість і задоволення, вдячність колег і пацієнтів. З ювілеєм Вас! Многії літа!

Люба Клімчук.