Тюльпани – ніжні провісники весни

 

Мабуть, не існує дівчат та жінок, які не любили б квіти. Ароматний букет завжди покращує настрій, і жінки, як ті бутони, розквітають на очах. Та й жодне свято не можна уявити без них, а особливо – 8 березня. Жіночий день зазвичай асоціюється з тюльпанами. Про цих запашних провісників весни колківчанка Інна Шиловець може розповісти багато і надзвичайно цікаво. Адже вже чотири роки займається їх вирощуванням. Свого часу це стало великою розрадою для квітникарки.

 

Від кого у Вас любов до квіткової справи?

Мама обожнює квіти. В неї біля будинку зажди росли її улюблені троянди та гладіолуси. А мені чомусь більше до душі весняні першоцвіти – крокуси, підсніжники, тюльпани. Ще подекуди лежить сніг, а вони вже пробиваються крізь землю. Додають сірим дням яскравих барв. Їм не страшні перепади температури, навпаки цим квітам комфортно в холоді. Відтак поєднують в собі весну і зиму, красу і «характер» так би мовити. Таке квіткове пробудження природи мене завжди приваблювало.

А самій плекати квітку і бачити, як вона розцвітає, мабуть, ще більше задоволення…

Звичайно, часом лягаю спати і квіти сняться. Особливо зараз, коли пік цвітіння тюльпанів і багато часу проводжу біля них. Мені здається, немає геть байдужих до квітів людей. Є просто ті, в кого немає часу помилуватись цією красою. А вона насправді буває зцілюючою. Позаминулого року на базарі продавала тюльпани. Одна жінка підійшла і попросила їх 30-ть. Зазвичай купують по пару штук, а тут одразу кілька десятків. Поцікавилась, навіщо їй стільки. Виявилось, в неї дитина з тяжкою формою ДЦП, хлопчик на інвалідному візочку пересувається. І от починаючи з весни, вона насаджує дуже багато квітів. Вивозить його посеред квітника, і дитинка посміхається, аж світлішає. Йому там  добре. Естетичне задоволення справді морально допомагає. Свого часу квіти вивели мене із великого стресу. Тому всім раджу: хоч на невеликий проміжок часу зупинитись, відволіктись від буденних справ і насолодитись красою, яку нам дає Бог. Бо мені здається, вона створена Господом, щоб нам трішечки було легше.

Як у Вашому житті з’явились квіти весни?

Складно відповісти. Навіть не знаю, в який період мене це захопило. Я за освітою економіст, навчалася в рівненському виші. Десять років працювала бухгалтером. Але життя – річ непроста. Не знаєш, коли тебе підстерігають випробування. Спочатку була болюча втрата. А під час другої вагітності мене поставили перед фактом – в малюка вроджена тяжка патологія нирок. Багато виїздили з ним по лікарням. В шість рочків нарешті сина прооперували. Дякуючи Богу, знайшли лікаря, який допоміг. Зараз він повноцінно росте, ми досі обстежуємось, але все більш-менш нормально. Я цим дуже перейнялась. Через чужу біду болить, а тут своє. Так морально було важко, що в самої почались проблеми зі здоров’ям. От я  й переключилась на квіти. І стало справді легше. З появою Інтернету почала більше цікавитись, дивитись на Ютубі відео. Не можу спокійно пройти повз квіткову точку, де продають цибулини. Я завжди там. Відтак не зогледілась, коли інтерес переріс в захоплення.

Якось вирішила собі  – куплю все, що треба, і спробую займатись вигонкою. Так називається процес, коли квіти вирощуються не в притаманний їм час. Побачила сюжет про чоловіка, для котрого це  – професійна справа життя. Наважилась йому напряму зателефонувати і проконсультуватись. Він колись працював в Нідерландах, звідти привозить цибулини тюльпанів. Зараз ми хороші друзі, часто спілкуємось. А тоді придбала в нього для початку 150 штучок. І восени чотири роки тому посадила. Мій чоловік спершу дуже сердився. Казав, що ліпше б помідорів з огірками посіяла. Чоловіки – натури практичні. Але з часом почав все більш допомагати і підключатись до процесу. Я й не очікувала. Тепер сам запитує, що будемо садити, розуміється в деяких сортах, буває навіть радить мені.

А де організували свою тюльпанову оранжерею?

В трьох кімнатах старенького будинку, що залишився від бабусі. Чоловік працює столяром, тож змайстрував стелажі. Зробили там підсвітку, купили лампи. Вигонка тюльпанів – це ціла технологія. Спочатку для них треба влаштувати штучну зиму, далі забрати у тепло і зробити штучну весну. Упродовж певного періоду доводити температуру до тої стадії, поки тюльпани не почнуть розквітати. І знову ж заховати у холод, аби бутони набирались кольору. Якщо просто посадити і забути, з того нічого не вийде. Ця справа потребує часу і знань. Не одну ніч я провела за читанням. Недарма ж нідерландці свої секрети передають з покоління в покоління. Вони зробили вирощування тюльпанів справою свого життя.

А ми, українці, лише поки цьому вчимось. У «Фейсбуці» є велика спільнота, яка об’єднує людей, залюблених у весняні тюльпани. Там активно обмінюються досвідом. Навіть нідерландці долучаються і допомагають. В нас квіткова душа. Ми любимо це. І я надіюсь, що настане час, коли на узбіччях наших доріг будуть не хащі, а милуватимуть око тюльпани і чорнобривці.

На Ваших фото у соцмережах кольорове розмаїття цих квітів. Скільки загалом вирощуєте сортів?

Напевно, налічиться 23 сорти. Їх в мене небагато. В будинку великого різноманіття не розведеш. Якщо дасть Бог, і все буде добре, є мрія в майбутньому перетворити улюблене заняття в невеличку сімейну справу. Бо поки це скоріше  хобі для душі. Кілька активних днів в березні – бізнесом не назвеш. Вирощую не тільки тюльпани. Цьогоріч посадила 500 гіацинтів 5 кольорів. Люблю  крокуси, іриси, чорнобривці, лілії. Хочеться спробувати хризантему «виганяти». Наступного року плануємо зробити теплицю і садити весняних квітів трішки більше.

А який сорт вам найбільш до душі?

Не буду оригінальною. Найпопулярнішим у світі є сорт «Стронг голд» – простий жовтий тюльпан. Мені він теж подобається. Надзвичайно красивий, хоча й в догляді доволі примхливий. В нас чомусь склався ще за радянських часів неправильний стереотип, що жовті тюльпани – «вісники розлуки». Досі дехто старається їх не купувати і не вирощувати. Хоча насправді жовтий – це колір сонця та багатства. Цієї яскравої барви так не вистачає під час зими. В мене, наприклад, три сорти в жовтих тонах і вони неабияк радують.

Напевно, чимало клопоту біля такої краси?

Так, зараз треба їм дуже  багато уваги – і полити, і підгодувати, і зрізати, і упакувати. Встигнути доглянути за всім сортами. Але це захоплює. Хай і буває фізично важко, втім отримуєш від процесу задоволення. Чоловік допомагає, та й дітям це цікаво. В мене ще дві донечки - чотирьох і шести років. Вони маленькі, але теж стараються. Щодня бігають подивитись, чи щось нове не розквітло. І захоплено радіють, коли якийсь бутон показав свою красу. Мені здається, це дуже добре для малечі. Вже не один рік маю бажання, щоб приїхали діти зі школи, полюбувалися, самі спробували пересадити квіточку і забрати її додому, щоб доглядати. Спілкування з природою відволікає від гаджетів. А це зараз важливо.

На честь свята жінки отримують приємні квіткові сюрпризи. А як подовжити життя букету, аби милуватись ним більше часу? В Інтернеті можна знайти багато порад – цукор, спирт і т.д.

Цукор та спирт точно не треба додавати. Раджу тим, хто купує весняні тюльпани, прийшовши додому, поставити їх в прохолодне місце. І чим холодніше буде, тим довше букет вас радуватиме. В мене, приміром, якось тюльпан стояв місяць – з 8 березня до Пасхи. Правда, весна тоді була морозною. Тобто головний секрет – у холоді. Можна у вазу додавати лід або сніг.

Наостанок, що побажали б прекрасним панянкам?

В першу чергу здоров’я і щастя. Як природа просинається після зими, так кожна жінка щоб пробудила в собі внутрішню красу. Почала себе цінувати і приділяти більше часу. А чоловікам хочеться сказати – дбайте про жінок, любіть і даруйте частіше квіти. Вони цього заслуговують.

Спілкувалась Леся КОНДРАТИК.