ВЕЛИКИЙ ПІСТ – ШЛЯХ ДО ПАСХИ

Дата Великого посту є нестабільною і щороку змінюється, адже залежить від дати Великодня. У цьому році він почнеться у понеділок,

15 березня, й буде тривати до 1 травня включно.

 

Скільки ж днів насправді триває піст для християн?

Скільки кроків-днів має пройти християнин у часі Великого посту? Ми звикли чути таке пояснення, що постимо 40 днів у пам’ять того, що Ісус після Хрещення постив у пустелі саме 40 днів, про це також говорить ще одна назва посту – Чотиридесятниця.

Та якщо подивимося на календар, можемо нарахувати тих днів трохи більше. Великий піст налічує 48 днів й розпочинається він за сім тижнів до Воскресіння Христового. Свій початок Великий піст бере з Чотиридесятниці (перші сорок днів), а закінчує його Страсна седмиця – останній тиждень перед Великоднем. Що ж це за арифметика така?

Отже, ключем відповіді на це питання є особливість Східного обряду. Для християн візантійської традиції, в суботу і неділю посту нема, оскільки в ці дні вони згадують і наново переживають Воскресіння Христове. В ці дні не б’ють поклони, хоча якщо хтось дуже бажає – може собі таке дозволити.

Також Страсний тиждень не зачисляють до Великого посту, хоча в ці дні також постимо. Лише додають до Великого посту Великодню суботу і половину недільної ночі.

Отож, «в чистому вигляді» маємо Великий піст тривалістю 36 з половиною днів, що означає десятина з цілого року. Про десятину у Біблії читаємо: «Даватимеш точну десятину з усього врожаю твого посіву, з того, що виросте на полі щороку… десятину твого зерна, твого молодого вина й твоєї олії і перваків твоєї високорослої і дрібної скотини… щоб Господь, Бог твій, благословив тебе в усякому ділі рук твоїх, за яке б ти взявся» (Втор. 14, 22-28).

Кожен тиждень важливий?

Перший тиждень Великого посту називається Чиста седмиця. У давнину в цей час намагались прибрати оселю, аби впустити до неї Божу благодать. У раціон вірян починали входити гриби, квашення, солонощі та риба. Другий тиждень посту називався Другою седмицею. Цього тижня дівчата починали оздоблювати перлами свій майбутній вінчальний одяг.

Третій і четвертий тижні посту називаються Хрестопоклонними. У четвертий тиждень господині пекли з пісного тіста «хрести» з родзинками посередині. П’ятий тиждень посту називається Похвальною седмицею. Шостий тиждень – Вербна неділя. Цікавою є субота у цей тиждень посту, адже називається вона Лазаревою. Цей день так нарекли на честь Лазаря – брата Марфи та Марії, якого воскресив з мертвих Ісус Христос.

У чому суть Великого посту?

Великий піст – це підготовка християн до найголовнішого свята – Пасхи, Воскресіння Христового. Це період внутрішнього духовного очищення та вдосконалення. Сенс посту не в тому, щоб чогось не їсти, а у нашій концентрації на головному в житті. Тілесне постування допомагає зосередитися на внутрішньому світі: розібратися у цілях та цінностях, щиро покаятися та виправити свій шлях таким чином, щоб він вів до спасіння. Під час посту варто додати зусиль, щоб поглибити свої стосунки з Богом і людьми.

Що можна їсти впродовж посту?

Церковний устав повністю виключає з вживання під час Великого посту м’ясо, яйця та молоко. Риба дозволяється тільки на свята Благовіщення та Входу Господнього до Єрусалиму (на Вербну неділю). У Лазареву суботу можна вживати рибну ікру.

Варто зазначити, що в Українській Православній Церкві вже багато років існує тільки монастирський устав стосовно постів: він регламентує і такі речі, як повне утримання від їжі протягом першого та двох останніх днів Великого посту, вживання тільки хліба з водою, їжа не варена, без олії у певні дні тощо. Це стосується передусім ченців. Щодо парафіяльної практики, то кожен має взяти свою міру посту, яка була б досить відчутна, але не шкодила здоров’ю.

Християнство – це не «релігія шлунка». Під час посту їжа має бути простою. Треба менше приділяти уваги тому, що ми їмо.

Хто може не тримати піст?

Певні послаблення або повне скасування фізичного посту дозволяється тим категоріям людей, для яких постування може стати шкідливим. Це передусім діти, вагітні та матері, що годують, а також хворі, військові та люди, що займаються важкою фізичною працею. Якщо за медичними показаннями людині треба вживати молоко чи білкову їжу — вона може це робити. Є певні послаблення і для студентів: так, у духовних навчальних закладах під час Великого посту у суботи та неділі дозволяють вживати рибу. З питаннями про благословення на послаблення посту можна звертатися до священника.

Проте, послаблення чи скасування фізичного аспекту посту не означає, що така людина може зовсім не постувати. Можна вживати, скажімо, за медичними показаннями молоко чи інші продукти, але постувати в іншому – обмежити себе у веселощах, телебаченні та інтернеті, менше проводити часу у соціальних мережах.

Як постити дітям?

Діти можуть не дотримуватися посту або трохи постувати вдома, а у школі їсти те, що там подають. Варто розповідати дітям про піст, як про особливий період життя, час покаяння та очищення, час підготовки до Великодня. Хай вони бачать, як постять батьки. Краще не примушувати дітей постити, а пропонувати їм це на власний розсуд. Примуси в релігійній сфері дають протилежний ефект: підліток, якого в дитинстві примушували постити чи ходити на довгі служби, може надовго відвернутися від церкви.

Дотримання Великого посту є добровільним і має глибоко індивідуальний характер. Мирянам для того, щоб постити за церковним статутом, потрібно отримати благословення духівника, тому що християни перед входженням у піст мають духовно підготуватися, пройти таїнство сповіді. Вільний час у період усього Великого посту варто присвячувати молитвам, вгамовувати бажання в їжі, виключати будь-які надмірності і прагнути до більш відокремленого способу життя.

Що читати під час Великого посту?

За церковними богослужіннями впродовж Великого посту прочитуються три біблійні книги: Буття, Притчі та книга пророка Ісаї. Деякі духівники радять за час посту прочитати усі чотири Євангелія: від Матфея, Марка, Луки та Іоанна. Буде корисно прочитати будь-які книги зі складу Біблії, так щоб нарешті прочитати її повністю. Це корисно для розуму і для душі. Читати Святе Письмо треба не тільки з метою дізнатися про щось нове, а й для того, щоб скеровувати у правильному напрямку своє життя.

Крім Святого Письма, корисно читати й твори святих отців та сучасних християнських авторів.

Нарешті, може бути корисним і читання світської книги, але не розважальної, а, наприклад, чогось зі світової класики. Це допомагає берегти розум від суєти.

Що ще можна зробити?

Час Великого посту краще розцінювати в термінах позитиву, а не негативу. Піст складається не з того, в чому себе обмежуємо (не їсти м’яса, не дивитися телевізор, не ходити на вечірки…), а з того, на що витрачаємо час та зусилля. Всі обмеження можуть бути цінними не самі по собі, а як засоби для нашого духовного зростання. Аскетичні зусилля відкривають нам свободу. Головне ж у духовному житті – це робити всім добро і любити людей. Жити не заради себе, а для інших. Можна знайти багато корисних речей, зробити які – цілком нам під силу. Зібрати речі для дитячого будинку, зробити щось удома, приготувати вечерю батькам, розібрати завали у комірчині, просто проводити щовечора пів години зі своїми дітьми. Було б тільки бажання.

Якщо в мене день народження в піст, як його правильно відсвяткувати?

Існує давня духовна традиція утримуватися від святкувань протягом посту. Бо в людини, яка перебуває у каятті та спокутуванні гріхів, повинен бути й відповідний настрій. Тому за краще було б перенести святкування дня народження. Але якщо ви все ж таки вирішили святкувати свій день народження в піст, то й проводити його потрібно відповідно. Стіл має бути доволі скромним і пісним, адже пісні страви теж можуть бути смачними і вишуканими. Від вживання алкоголю християнам необхідно утримуватися. А розважальну музику і танці для молоді, без яких не обходяться святкування, можна замінити спілкуванням. І таке свято може стати справжньою дієвою проповіддю для ваших друзів, які ще не живуть церковним життям.

Якщо мене в піст запросили на свято, відмовитися неможливо, а на столі непісна їжа? Як себе поводити? Чи відразу казати, що ви постите?

Святе Євангеліє навчає нас, що піст, перш за все, повинен бути перед Богом, а не перед людьми. Тому, якщо немає можливості утриматися від участі у святкуванні, то завжди існує можливість утриматися від споживання непісної їжі. І це зовсім не обов’язково робити з викликом для оточення. Пам’ятайте, що від вашої поведінки буде залежати, чи виникне бажання жити християнським життям у того, хто поки що не постить. Якщо люди, які поруч з вами, знають, що ви постите, але все одно вмовляють вас скуштувати непісної їжі, то краще відмовитися без злості, але переконливо. Знайте, що це спокуса, не стільки для вас, скільки для цих людей, які за вашою поведінкою будуть судити про Церкву і церковних людей. А як вчить Святе Письмо: «Горе такій людині, через яку спокуса приходить»...

Чому напередодні посту ми просимо один в одного пробачення?

Прощена неділя є останнім днем перед початком Великого посту. Піст – це наша своєрідна жертва Богові. А Святе Письмо вчить, що якщо несеш свій дар Богові та пригадаєш, що брат твій має щось до тебе, то «піди, помирись перше з твоїм братом і тоді прийдеш і принесеш дар твій», – говорить Господь (Мт. 5; 23 24). До того ж піст є часом каяття та молитов до Господа про прощення гріхів. І от у неділю перед початком Великого посту під час вечірнього богослужіння ми звертаємося один до одного зі словами: «Прости мені» і чуємо у відповідь: «Хай Бог простить, і я прощаю».

Що б Ви порадили тим, хто вирішив постити вперше?

Не треба думати, що постити – це сумно і важко. Християни традиційно називають піст радісним та легким – справжньою весною душі. По-друге, нізащо не залишати розпочатої справи посту. Піст – це шлях. І якщо трапляються падіння, треба знаходити в собі сили підводитися і крокувати далі. І останнє, піст – це не дієта. Слід пам’ятати, що головним є піст душі. Тому необхідно приділити увагу молитві і добрим справам. Необхідно читати Святе Письмо, відвідувати храм, сповідатися, приймати Найсвятіші Тайни, допомагати ближнім, відвідувати хворих тощо. При цьому треба пам’ятати слова Христа про те, що піст не повинен бути зовнішнім для людей, а внутрішнім таємним, і тоді «Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі» (Мт. 6, 18).

Чи вважаються морепродукти (наприклад, кальмари, мідії, креветки) рибними стравами? Якщо ні, то чи можна вживати їх у піст? Чи можна вживати соєві продукти?

Справді, за церковною традицією кальмари, мідії, креветки, а також краби, раки, устриці та омари не вважаються рибними стравами. Про те, що їх дозволяється вживати у суботні та недільні дні посту, є вказівка у богослужбовому уставі — Типіконі. Ми живемо не в Греції, і продукти, про які йдеться, у нас є делікатесами і коштують значно дорожче за м’ясо. А піст – це не час для зайвих ласощів. Тож краще кошти, які ви заощадите, купуючи традиційну пісну їжу, витратити на допомогу безпритульним та нужденним. Соєві продукти не є жирними, і тому їх можна вживати у піст.

Чи можна у піст вживати вітаміни або різні трав’яні настоянки для підтримання імунітету. Чи не є це недовірою до Господа, Який підтримує тих, хто постить?

Один зі святих казав, що тіло – це осел, який везе нас до Царства Небесного. Якщо його недогодувати – він вмре, а якщо перегодувати – сказиться. Тож постити треба таким чином, щоб були сили виконувати той послух або роботу, яку на вас покладено. А вітаміни та відвари з трав не є жирною їжею. Тому їх можна вживати у піст.

У чому потрібно себе, перш за все, обмежувати під час посту?

Під час посту потрібна стриманість в усьому, а не тільки обмеження себе в їжі. Невживання тієї чи іншої їжі є допоміжним засобом, а не метою посту. Як кажуть святі отці: ми постимо тілом, щоб було легше постити душі. Тому головними обмеженнями під час посту, та й не тільки, є обмеження бажань та стримання почуттів. Людина повинна стримувати свій язик і не балакати багато та даремно. Не обговорювати й не засуджувати іншого, не скаржитися на життя і не докоряти ближньому. Від роздратування та сварок теж потрібно стримуватися. Стримувати необхідно й очі від зайвих і безсоромних споглядань. Людина повинна стримувати й власні бажання. Бо не кожна мета, яку собі ставить людина, є допоміжною на шляху до спасіння душі. А навчитися цього всього людина може тоді, коли постить. Бо обмежити себе у їжі є найпростішим у порівнянні з тим, про що ми говорили. Ось і виходить, що коли ми постимо тілом, то допомагаємо і навчаємо постити душу.

 Підготувала Люба Клімчук,

за матеріалами сайтів православних церков.