Про школу у Колках заговорили голосно і рішуче

Напередодні свята Миколая великого розголосу в області набуло питання необхідності будівництва нової школи у Колках. Чудове поліське село, яке розташоване поряд із Дубровицею, на жаль, сьогодні має одну з найстаріших шкіл на Дубровиччині. У Колках підростають чудові діти, вони презентують рідний заклад на конкурсах і олімпіадах різного рівня, але гідних побутових умов для навчання юні поліщуки тут не мають.

Нещодавно, вчителька української мови та літератури з Колок Тетяна Андрієвська опублікувала у «Фейсбук» такий допис:

 

«Усі мріють про дуже бажаний подарунок. Отож і в мене є мрія. І не тільки в мене, а у всіх жителів колківської землі. Нова, затишна, сучасна. Так, я про школу!

Усі ми хочемо жити в комфортних умовах, де рясніють квітами подвір’я, де розвивається інфраструктура, де час не стоїть на місці. Ми прагнемо змін!

Школа… Скільки багато значення має таке маленьке слово, скільки багато місця займає у кожному серці жителя цієї країни. Школа – це майстерня, де формується людська особистість. І як ми хочемо, щоб школа була не тільки місцем зростання Людини, а й затишною будівлею з комфортними умовами!

Мрія про сучасний освітній заклад не оминає жодного жителя сіл Колки і Порубка Дубровицької міськради.

 14 грудня у Колківському БК пройшла зустріч із депутатом дубровицької міської ради Станіславом Рожком, у цікавому форматі, із дотриманням усіх карантинних норм. Станіслав Миколайович представив новообрану старосту – Наталію Петрівну Жакун. Під час виступу депутат порушив питання будівництва нової школи у Колках. Наше село перспективне, сучасне, має гарне розташування. Але є у нас одна болюча проблема – СТАРА ШКОЛА!

Питання необхідності будівництва закладу звучало із уст дирекції, педагогів, членів профспілкової організації, на сесіях сільської ради. Неодноразово виступали і батьки учнів із таким болючим питанням. У стінах закладу проходили зустрічі із депутатами, чиновниками різних рангів. Питання залишилось відкритим. Ми все розуміємо: складний час, брак коштів. Але є ж соціальні проєкти, меценати, спонсори, випускники, які займають високі чини…

Дитина – найбільша цінність, яка виховується за законами роду і народу, Конвенції ООН про людину. Діти повинні мати щасливе дитинство!

У нашому закладі навчається 252 дитини, працює більше сорока педагогів. Учні школи – активні, сучасні, призери районних, обласних, Всеукраїнських олімпіад, конкурсів, змагань. Заклад рясніє успіхами своїх вихованців, випускників, учителів.

Ідуть роки, навіть змінилося століття. Час не стоїть на місці. Тільки стіни школи залишились незмінними. Вони «волають» про термінове будівництво нової школи. Діти змушені навчатися у старих корпусах, один із яких був побудований у 1929 році, так званий «польський». У роки війни там жили німецькі солдати. Корпус №2, де розміщена бібліотека, майстерня, четвертий клас «іде під землю», тріщать кутки. П’ятий корпус, де їдальня, дав величезні тріщини. Перший і третій корпуси не вміщають усіх учнів. Санвузол є тільки у першому та п’ятому  корпусі.

Закликаю усіх жителів громади, усіх небайдужих, усіх тих, кому болить доля колківського закладу, до спільної праці у питаннях будівництва школи. Дорогі батьки, просимо вас усіх бути разом з нами. Ви у нас – найкращі! Тому, що стільки років латаєте стіни, підтримуєте хоч якийсь комфорт для своїх дітей. Але пора латання ЗАКІНЧИЛАСЯ! Переходьмо до конкретних дій. Разом із нами – наш міський депутат, голова громади, староста села, дирекція школи, весь педагогічний колектив, батьківський актив. І нехай допоможе Господь у наших починаннях, а Святий Миколай принесе учням Колківського ЗЗСО такий омріяний подарунок – НОВУ ШКОЛУ! Додаю світлини (на жаль, реальні)».

Ось такий емоційний, наболілий і справедливий допис вчительки Тетяни Андрієвської не залишив байдужим тисячі людей на Дубровиччині та в області. Цей допис поширили дуже багато користувачів соцмереж, він опублікований на сайтах різних ЗМІ.

До речі, відзнято відео про стан Колківської школи, яке облетіло Україну. Насправді, кадри на ньому викликають дуже слізні враження. Виникає безліч запитань, чому у селі, яке поряд із райцентром, в роки Незалежності України так і не спромоглися побудувати нову школу для дітей? Але, навіть, якщо шукати ці відповіді щодня, школа від цього не з’явиться. Треба діяти. І дуже правильно, що громада Колок перейшла до реальних кроків. Голосно підняти питання – це теж початок шляху.

Трішки повернемося в історію. Чи піднімалося питання будівництва нової школи у Колках раніше? Однозначно, так. Наприклад, Оксана Слободзян майже два роки тому писала про зустріч народного депутата Василя Яніцького у Колках з громадою села. Оксана Семенівна зазначала у лютому 2019 року:

– Разом із сільським головою Петром Яцутою, головою Дубровицької РДА Миколою Петрушком, начальником управління освіти Ніною Стасюк обговорили необхідність виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво нової школи. Ніхто не каже, що її завтра збудують, проте думати про перспективу будівництва слід тепер і всерйоз. І Василь Петрович зробить усе, що залежить від нього, щоб ці плани якнайшвидше почали втілюватися. До речі, тоді з фонду Василя Яніцького було виділено сто тисяч гривень на заміну вікон у школі. Це яскравий приклад того, що про стан школи говорила громада села, батьки, вчителі. Це питання болить громаді давно.

Знаково, що сьогодні проблема будівництва нового навчального закладу у Колках зазвучала гостро, актуально і масштабно. Лише спільними зусиллями влади, депутатів, небайдужих людей це питання вдасться зрушити з місця. І колківські учні заслуговують на щасливе шкільне дитинство, у комфортних і затишних класах.

А зараз трішки скажу про те, як сприйняли підняту проблему жителі Рівненщини. Якщо на Дубровиччині вона знайшла повне розуміння і підтримку, то, наприклад, жителі обласного центру і «вкололи» нас, поліщуків. Ось коментар із сайту «Типове Рівне» користувача Тараса Гаврилюка: «На квартири, будинки «На щасливому» і райському саду бурштину хватило, а на школу зась. Розборки з автоматами, на джипах гасають по клондайку. Є місцева влада, до неї всі питання».

Що ж… І так про нас думають в області. І у цих словах є раціональне зерно. На жаль, не накопали ні на лікарню, ні на школу. Як далі буде з бурштином, хто володітиме гарними ділянками, незрозуміло. Але точно не вчителі і не громада. Тому маємо багатства, за яких нічого не маємо. Вірніше, переважна більшість із нас не відчула на собі бурштинового щастя. А якби закони про видобуток бурштин були прийняті вчасно, то і школи нові ми могли б у громаді будувати. Теперішній рік для новоствореної громади буде вкрай непростим. І я з великою повагою ставлюся до тих ініціативних людей, які кажуть, що на Колківську школу треба відшукувати і недержавне фінансування. Треба пробувати. Як би не було, нова школа у Колках – це необхідність!

Люба КЛІМЧУК.