* Із сесії районної ради

Підтримали лісівників

та залатали бюджетні потреби

Справу з розподілом коштів таки довели до логічного завершення. Хоча справнім хепіендом результат не назвеш. Адже довелось ділити мінімум грошей на максимум потреб. Аби вирішити цю головоломку й зібралися 27 народних обранців  на позачергову сесію в середу. На порядку денному було лише два питання. Спочатку депутати одноголосно прийняли рішення про звернення до Верховної Ради, Кабміну та обласної ради з приводу ситуації в лісовому господарстві. Аби не допустити його приватизацію, районна рада вимагає скасувати таємно затверджену урядовцями одіозну Стратегію розвитку галузі.

А далі народні обранці голосували за зміни до районного бюджету на 2017-ий. Ухвалили рішення майже одностайно (один утримався), швидко та без суперечок. Відтак завдяки стабілізаційній дотації з державної казни 1074, 1 тис. грн. отримали бюджетні установи. Зокрема районна рада на оплату праці (85,6 тис.) та загальноосвітні заклади (дошкільне відділення 179, 5 тис. на зарплату, шкільне відділення 809 тис. на оплату праці, комунальних послуг та енергоносіїв).

Ще одну субвенцію від Миляцької ОТГ на суму 107, 9 тис. спрямували на утримання музичної школи (39,9 тис.) та районного методкабінету (40 тис.).  Частину цієї суми (28 тис.) виділили на фінансування пільгових перевезень на залізничному транспорті приміського сполучення.

Також депутати зменшили обсяг резервного фонду на 50,4 тис. Відтак спрямували 24,7 тис. із цих коштів на співфінансування проектів по закладах освіти, котрі проводились за рахунок субвенції з державного бюджету на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. Ще 5 тис. – на коригування проектно-кошторисної документації об’єктів ремонту, який буде спонсорувати Світовий банк. А 20,7 тис. направили для надання матеріальної допомоги мешканцям Мочулищенської сільської ради на відшкодування збитків в наслідок знищення поголів’я свиней через африканську чуму. З такою ж метою було виділено 12,3 тис. залишку невикористаних коштів районної програми розвитку міжнародного співробітництва.

Зрозуміло, що це латання лиш частини дірок. Тож далі буде…

* А за день до цього

БОРГИ НЕ ГЕМАТОМА, САМОСТІЙНО НЕ РОЗСМОКЧУТЬСЯ

Закони науки не розрізняють минуле та майбутнє. Ні час, ні простір ми не можемо стиснути або розтягнути. Якщо ж щось подібне й відбувається, то вже в іншій, дещо відмінній від земної шкалі координат. Це ж правило стосується й грошей. Борги також необхідно віддавати своєчасно – бо ж вони не гематома, з часом не розсмокчуться.  Можна розривати купюру на два чи сотні шматочків, однак її номінал від того залишиться незмінним. Тому не ввінчалися успіхом й спроби наших депутатів на засіданні постійної комісії з питань бюджету фінансів та податків 1074,1 тис.грн. стабілізаційної дотації залатати 18 млн. грн. бюджетних потреб району. Не дійшли й згоди навіть щодо найбільш нагальних з них. А таких наразі три – заробітна плата дошкільникам і техпрацівникам освіти та оплата комунпослуг й енергоносіїв  по управлінню освіти, молоді та спорту й розрахункові по районній раді, де один з працівників виходить на пенсію.  

Як вже писала газета, з теплопостачанням у нас взагалі склалася патова ситуація, яка може призвести до відключення від систем опалення навчальних закладів як «хронічних» боржників. Теплопостачальники опалювали їх без відповідних договорів через брак бюджетних призначень управлінню освіти, молоді та спорту під цю статтю. Отож до кінця року КП «Теплосервіс» проблематично буде навіть зареєструвати заборгованість за надані послуги.

Як зауважив голова райдержадміністрації Микола Петрушко, який сам довгий час керував цим підприємством, нині ми пожинаємо плоди одвічного бажання за рахунок «Теплосервісу» вирішити проблеми бюджетників; наприкінці минулого року освітяни 700 тис.грн. з комуналки перекинули на оплату праці, тож тепер це вилилося мало не в опалювальний колапс.

Нинішній в.о. директора підприємства й член бюджетної комісії Григорій Шах категорично відмовився голосувати за рішення, яке урізає інтереси очолюваного ним колективу, наполягаючи вже хай не на повному погашенні заборгованості перед «Теплосервісом», а хоча б на виділенні коштів для оплати наданого йому в борг палива та за спожиту електроенергію (а це більше 500 тис. грн.).

«Інакше ми змушені будемо вдатися до безпрецедентного вчинку – перекрити подачу тепла до шкіл. Таким чином зможемо опалювати  хоча б тих споживачів, які своєчасно розраховуються за тепло – лікарню, житловий будинок та дитячі садочки», – констатував пан Шах.

Натомість депутат Василь Грицюк не підтримав компромісне рішення комісії, аби додати до пропонованих в проекті розпорядження голови РДА 273 тис.грн. для оплати послуг «Теплосервісу» ще 100 тис.грн. Василь Михайлович свою позицію аргументував тим, що КП «Теплосервіс» під керівництвом Григорія Шаха нераціонально використовує кошти й досі не спромоглося вивезти з Людині дрова, які залишає після освоєння торфородовищ «Торф Ленд Україна». На думку пана Грицюка, й районна рада могла б дещо відтермінувати з розрахунками зі своїм працівником, якщо в районі склалася така непроста фінансова ситуація. «Зі мною наш бюджет розраховувався майже рік (після закінчення каденції на посаді Лютинського сільського голови). Нічого, почекав, ввійшов в положення», – зауважив Василь Михайлович. Не переконали його й пояснення керівника «Теплосервісу», що дрова не вивезено з боліт через погані погодні умови та непрохідність до тих місць транспорту й елементарно той же брак коштів на ці потреби. Зрештою своєчасний їх вивіз лише дещо зняв би проблеми, бо дровами ж зарплату та податки не заплатиш, та й за електроенергію не розрахуєшся. За зміни до пропонованого проекту Василь Грицюк так й не проголосував. А оскільки участь в засіданні комісії брало лише п’ять депутатів, й кожен їх голос був вирішальним, консенсусу вони так й не дійшли. 

Тож усі намагання поділити той мізер коштів, що зараз надійшов в район «по-братськи», наслідків не дав. Долю опалення освітніх закладів, оплати праці їх працівників відклали до сесії.

Людмила РОДІНА.