ПРО ТАРИФИ

ТА БОРГИ

розмовляємо з директором КП «Теплосервіс»

Миколою Михайловичем Петрушком:

У минулому номері газети ви опублікували інформацію про намір здійснити зміну тарифів на теплову енергію в бік зниження. Поділіться, як це стало можливим, адже все дорожчає: газ, електроенергія та інше?

Результатів можна досягти і кращих за умови належного інвестування галузі. А це результат роботи підприємства над впровадженням енергозберігаючих та енергоефективних заходів.

Що це за заходи, розкажіть детальніше?

Перше, ми капітально відремонтували теплові мережі з використанням попередньо ізольованих пінополіуретаном труб, тобто втрати тепла при транспортуванні зменшились, а також ліквідували витоки теплоносія.

Друге, замінено енергоємне електронасосне обладнання на сучасне - в результаті споживання електроенергії знизилось майже в два рази.

Третє, старі котли з низьким ККД замінили на сучасні. На жаль, не на всіх котельнях. Але з часом пройде реконструкція й там.

Четверте, частково замістили природний газ іншими видами палива (торфобрикет, вугілля, дрова, відходи деревини).

Щодо заміщення газу хочу сказати, що на цей опалювальний сезон заплановано замінити газовий котел на твердопаливний в котельні, що обслуговує жителів дев’ятиповерхівки, за рахунок чого тариф не зросте, а навпаки знизиться. В реалізації цього проекту погодилася допомогти міська рада, прошу депутатів міської ради підтримати рішення про виділення коштів. Також заплановано замінити два газові котли на котельні, що обслуговує ліцей. Профінансувати даний проект пообіцяли районна рада та райдержадміністрація, прошу депутатів районної ради підтримати відповідні рішення.

А яких результатів можна досягти при достатньому фінансуванню енергозбереження?

Якщо інвестувати в комплексі: споживач теплової енергії та теплопостачальне  підприємство,  результати будуть колосальні, тарифи можна знизити мінімум вдвічі.

Які заходи потрібно впроваджувати для цього ?

Для споживачів теплової енергії це – термомодернізація будівель (утеплення фасадів, горищ, заміна вікон, дверей), що зменшить споживання тепла в двічі.

Тобто жителі дев’ятиповерхівки, окутаної в теплоізоляцію, будуть платити в два рази менше?

Так і дев’ятиповерхівка, і школи, і дитсадки, і інші споживачі. Найперше, потрібно термомодернізувати споживачів, це зменшить потребу в кількості теплової енергії, що в свою чергу дасть можливість встановлювати котельне обладнання меншої потужності тобто дешевше.

Користуючись нагодою, хочу звернутися до жителів дев’ятиповерхівки по вул. Артеменка,30а: дякую споживачам, які вчасно оплачують тепло та не мають боргів. Вас, шановні, є 135 абонентів, а решті 45-ти  абонентам, сума боргу яких складає 240 тис. грн., нагадую про це і прошу розрахуватися за надані послуги. Не змушуйте підприємство звертатися до суду про примусове стягнення боргів. Хочу нагадати, що ви можете укласти договори реструктуризації боргів і отримати субсидію. Звертайтесь в КП «Теплосервіс», і ми надамо вам консультації, реструктуризуємо борги.

Бережкам – 436 років.

Село багате добрими людьми і талантами

Із запашним короваєм, вишитими рушниками, народними піснями та щирою гостинністю в неділю, 18 вересня, святкували Бережки День села. З цієї нагоди біля будинку культури пройшли святкові і урочисті дійства, звучав Гімн України і чудовий гімн села, в якому переплелися слова про історію і сьогодення Бережок. Жителі села прийшли на свято з дітками, було чимало й літніх, шанованих бережківчан та гостей.

Парад вишиванок порадував яскравістю як традиційних, так і нетрадиційних мотивів української вишивки. Під чудову українську музику школярі продемонстрували красу вишиваних сорочок перед глядачами.

Сільський голова Ганна Семенівна Красько привітала всіх земляків з Днем села. Очільниця громади щиро подякувала всім, хто підтримує і допомагає бережківчанам долати проблеми сьогодення, вирішувати нагальні питання життя. Зокрема, слова подяки прозвучали на адресу народного депутата Василя Яніцького, обласного депутата Миколи Лобчука, депутата районної ради Сергія Киркевича, керівника підприємства «Ритм» Семена Юрка. Зазначила Ганна Семенівна, що і сільські депутати, і настоятель місцевого храму отець Василь, і директор школи Мирослава Скумін з колективом та учнями, працівники дошкільного закладу і культури завжди беруть активну участь у житті громади. Окремо, з особливою повагою, сільський голова згадала учасників АТО, щиро подякувавши їм за мирне сьогодення села, за можливість святкувати і радіти життю. До речі, 10 жителів Бережок брали участь в АТО. На святі отримували грамоти і самі захисники, і члени їх родини. Було приємно дивитися, як матері з гордістю тримали грамоти, що належали їх синам. Поспілкувалися ми й з самими  демобілізованими. Вшанували на святі й спортсменів.

  А який День села без виставки народних умільців? Тут і вишиті рушники, і ткані килими, і дари природи, і осінні квіти у вазах, і цікаві вироби з бісеру тощо. Все радувало і милувало око, все потребує рук людських докласти до краси цієї. Думається, як багато талановитих людей посеред нас. Кожен має свій талант: хтось до мистецтва, хтось до ремесла, хтось до творчості, хтось до спорту. Про всіх на святі й згадала сільський голова, відзначивши працелюбство і вміння своїх земляків. До прикладу, відомі Бережки своїм народно-аматорським колективом «Родінонька», який вже багато літ несе не лише односельчанам красу української пісні. Керує колективом сільський голова Ганна Красько. Вже 10 років очолює Ганна Семенівна й сільську громаду, і як правильно сказала помічник-консультант народного депутата Оксана Слободзян: «Як треба, то Семенівна за інтереси громади й до Президента дійде». Ці слова влучно характеризують і ділові якості, і характер сільської голови. Чимало літ радує сельчан співом вокальний гурт «Від суботи до суботи», зізнався керівник, що вперше за багато років нагородили його на святі грамотою.

Представник Василя Яніцького щиро привітала бережківчан з Днем села, від імені депутата вручали відзнаки і грошову нагороду Ганні Семенівні Красько та Адаму Семеновичу Юрку. Цього року зробили капітальний ремонт мосту між Бережками та Заслуччям. Більшу частину коштів на цю справу надав громаді наш народний депутат. Отож хороші справи, які потребують великих капіталовкладень, у наш час робити можливо лише спільними зусиллями.

Ганна Семенівна розповідає, що до організації свята долучилися всі, створили оргкомітет і от працівники культури, освіти, дошкільних закладів, народні умільці села зробили атмосферу справжнього Дня народження. Був і запашний куліш та дитячі атракціони.

На превеликий жаль, багато років у Бережках в аварійному стані перебуває сільський будинок культури. Ззовні досить велика  споруда, потребує ремонту всередині. В глядацькій залі прогнили балки. Хоча в будинку культури й перекрили дах, ремонт не завершили остаточно. На це потрібні великі кошти. Сільський бюджет, однозначно, самотужки цього не потягне. Хотілося б, щоб відремонтували у районі цей такий потрібний для села заклад, аби була змога проводити масові заходи у приміщенні.

Зараз мешкає у Бережках 1600 жителів. Й хоч розташоване село неподалік райцентру, в суботу та неділю вдень до Дубровиці маршрутки не їздять. Своїм транспортом треба добиратися в місто, або ж йти пішки. Воно, звісно, здорово й пройтися, але чи так має бути в країні, яке йде у Європу?

Думаю, може, хотів би й ще хтось, наприклад, на свято з райцентру приїхати, однак не у кожного в дворі авто.

Кілька років День села у Бережках не відзначали, бо ситуація у країні загалом була така, що утримувалися в багатьох громадах від гучних заходів. Цього ж року святкування відновили. Почула серед людей: «Добре, що зробили свято, треба ж хоч раз у рік разом вшанувати своє село». Ось такі слова, як на мене, якнайкраще оцінили святкове дійство. Й зрозуміло, чим більше людей долучається до організації святкування, тим яскравішою стає будь-яка урочистість.

 Любов КЛІМЧУК.

«Справа художника – народжувати радість»

Приємно відкривати для себе молодих талановитих людей, котрі живуть не лише розвагами та соціальними мережами, а вміло реалізовують свій потенціал. Так, дубровичанка Олена Гладкович створює неймовірні картини. Вона помічає те, чого не помічають інші. Кожна деталь, чи то ромашка, чи краплина роси, у її виконанні наповнюється змістом. Роботи дівчини, як власне і сама вона, романтичні, сонячні та життєрадісні. А що ховається за цим процесом, Олена радо привідкрила завісу нам.

«Мабуть, любов до мистецтва передалася мені по генах, - розповідає художниця. – Тато малював, але ніяк не розвивав талант. Тому дуже радів, коли я повністю поринула в своє захоплення. Однак не скажу, що це було з дитинства. Тяга до малювання виникла в 9 класі. Далі продовжила вдосконалювати навики у художньому училищі, де отримала диплом дизайнера».

Дівчина добре пам’ятає свій перший серйозний твір. «Це був захід сонця над річкою. Саме тоді відкрила для себе техніку малювання фарбами. Нині я працюю олійними, акриловими фарбами і простим олівцем».

«Звісно, бували і невдалі роботи. Але я не пам’ятаю, щоб в мене було бажання покинути все. Адже творчість невід’ємна частинка мене. Особливо це гостро почала відчувати, коли зустріла чоловіка – найбільшого шанувальника і найвідвертішого критика моєї творчості. Він повірив в мене більше, ніж будь-хто, в тому числі і я. І це дуже надихає», - додає Олена.

Окрім чоловіка, маленькою музою для дівчини є її трирічна донька, котра уже починає проявляти інтерес до маминого захоплення. «Звісно, коли з’явилася на світ Маргарита, творчість дещо закинула на інший план, втім зараз знову набираю оберти. Малюю для людей і для власного задоволення. У доробку маю 54 картини. Роботи олівцем я не рахую, втім саме їх найчастіше замовляють. Адже їх швидше творити, наприклад, формат а-4 можу намалювати за 4-7 днів. А от фарбами працюю повільно. Постійно хочеться щось підправити. Тому якщо творю для своєї колекції, то іноді затягую цей процес на місяці. Втім інколи буває навпаки – так захоплююсь, що не зважаю ні на голод, ні на пору доби. Мною керує лише бажання побачити кінцевий результат».

В мистецькому світі побутує думка, що художник найкраще творить, коли він пригнічений. Втім дівчина з цим не погоджується. «А ось Костянтин Паустовський говорив, що справа художника народжувати радість. І мені ця теза подобається значно більше. Малювати треба, коли на душі світло, аби донести його іншим. Над своїми роботами стараюсь працювати в хорошому настрої. Так картина наділена позитивною енергетикою, котру люди неодмінно відчують».

«Я люблю кожен свій малюнок, для мене це маленька історія, – продовжує художниця. – Звичайно, глядач може зовсім по-іншому прочитати її. Але в цьому і є сила багатогранності мистецтва, коли люди в одній картині здатні знайти щось своє. Я нормально ставлюсь до критики, завдяки їй ми не стоїмо на місці. Головне, щоб вона була обґрунтована та доречна».

Олена і надалі прагне розвиватися в цій сфері. «Надіюсь бути успішною. Для цього працюватиму та вдосконалюватимусь. Недарма кажуть, у геніальності 1 % таланту і 99 % роботи. Хоча в теперішній час це не просто. Грошей, які отримуєш від замовлень, інколи не вистачає на матеріали, котрі нині коштують шалені суми. Але, сподіваюсь, це не зупинить мене. І для улюбленої справи я знайду і кошти, і сили, і час (якого теж бракує, бо хочеться ще й бути хорошою мамою, жінкою і господинею)».

Сподіваємось, що Олені все вдасться. Адже її роботи справді достойні уваги. Можливо в майбутньому відвідаємо її персональну виставку, а поки побажаємо натхнення та творчих успіхів.

Леся КОНДРАТИК.

Ціна на картоплю радує покупців, але засмучує продавців

Цьогорічна аномальна спека внесла значні корективи у плани аграріїв. Зокрема, вплинула і на врожай другого хліба – картоплі. Як з’ясувала в результаті опитування одноосібників, бараболя вродила вельми нерівномірно. На високих полях селяни збирають дуже дрібну картоплю. Бульб нав’язалося чимало, проте через посуху вони не розвинулися. Зате там, де городи розташовані низько, мають дуже гарний врожай. Отож,будемо з картоплею, бо як ми, українці, без неї? Як каже статистика,  виробництво картоплі зросло майже на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року по всій Україні. І цей рік може стати рекордним, причому не стільки за рахунок розширення площ під бульбу, скільки завдяки збільшенню урожайності.

Добре це для селян чи погано, важко сказати. Бо гарний урожай (що логічно) зменшує ціну. Середня ж ціна картоплі у селян коливається близько 3 грн., на ринку у Дубровиці її продають чомусь аж по 5 грн. Ближче до середини осені, коли збирання врожаю картоплі закінчиться, ціна на неї може ще трохи впасти. І аграріїв це не радує. Адже собівартість вирощення другого хліба стрімко збільшується через вартість пального, добрив, препаратів захисту.

І якщо 20-кілограмову сітку картоплі господар (а саме господарствами населення одержано понад 99% загального обсягу виробництва картоплі) змушений віддавати за 50 грн. – це для нього не заробіток. Зате доступністю другого хліба тішаться містяни – за неймовірної ціни на гречку та разів у п’ять дорожчими, ніж картопля, макаронами питання про вибір гарніру на зиму для більшості родин вже вирішено. І якщо раніше середня сім’я з чотирьох чоловік заготовляла близько 200 кілограмів картоплі, то нині, кажуть продавці, беруть ще більше, розуміючи, що ні крупи, на макаронні вироби дешевшати не будуть. Чим нижче падає рівень життя наших земляків, тим більше вони споживають картоплі. В Україні цього року значно впало виробництво м’яса великої рогатої худоби, на третину – продуктів, що містять молоко, на чверть – м’яса свиней. Чим заміщають ці продукти українці, здогадатися неважко. Картоплею. А ще хлібом, макаронами (випуск потрібного борошна зріс на третину).

Тішить лише те, що вродила цьогоріч не лише картопля, харчову цінність якої дієтологи ставлять не дуже високо. Непогано вродили й овочі. Офіційна статистика каже, що виробництво овочів відкритого ґрунту збільшилося у півтора рази – переважно за рахунок збільшення площ посівів, хоча урожайність теж трохи виросла. Капусту ще масово жителі району  не закуповують. А от цибулю  заготовляти саме час, бо коли почнуться дощі, вона втратить свою якість і буде швидко псуватися. Активно купують господині й помідори. Дешевшими томати вже не  будуть. Так само, як і болгарський перець.Тож взимку будемо часто варити борщ, із задоволенням їсти солянки, консервовані овочеві салати та квашену капусту.  Але без картоплі – аж ніяк…

Петро Григорович, мій давній знайомий, який мешкає неподалік від райцентру, привіз у Дубровицю продати свою вирощену продукцію. Вже кілька років поспіль забезпечує «другим хлібом» знайомих у місті. Цього року продавав бульбу по 2 грн. 50 коп. за кілограм. Гарна, відбірна, смачна і без хімікатів. Саме так каже про бараболі господар. Пані Марія (покупець) теж нахвалює картоплю Петра Григоровича: «Як треба, то й ви купуйте, не пожалкуєте…».

– Досить дешево продаєте, – розмірковую вже пізніше, з селянином наодинці. – Затрати, мабуть, перевищили її ціну…

– Ой, доню, – звертається до мене Петро Григорович, –- хто ж порахує її справжню вартість, цієї бульби? От хіба ж хтось знає точне мірило нашої селянської праці? Тримаєш коня,щоб город обробити. А для коня скільки треба? А тих жуків американських потруїти лишень? Є город біля хати досить великий. Садимо з дружиною, бо сором у селі, щоб земля бур’янами вкрилася. Син дзвонить з Луцька і все на нас покрикує: «Треба вам стільки того городу обробляти? Поживіть на старості спокійно, побережіть себе». А яке ж побережіть, як дав Бог здоров’я, то не треба сидіти, склавши руки, не так ми виховані. Та й внучка навчається на платному, то син погнівається, а копійку, як допомагаємо, то бере, не відмовляється. От маю покупців, продав, і душа спокійна, і їм добре, і мені приємно. Хай смакують люди і мене добрим словом згадують. Щось не видно цього року перекупщиків на картоплю, добре, як обмінювали її на олію. Але, мабуть, щось з ціною на олію неясно, раз не їдуть.

Скільки ж затрачають на закуплю картоплі сім’ї, яке не обробляють городи?Якщо припустити, що середньостатистична людина з’їдає 0.5 кг картоплі на добу, то за рік вона споживає максимум 180 кг. Якщо врахувати, що в селах можна придбати надлишки цієї картоплі за ціною 2-3 грн. за кіло, то річне споживання картоплі людиною оцінюється в 360-540 грн. (30-42 грн. на місяць). Не так вже й дорого для працюючих людей, які не мають власної техніки чи коня. Адже якщо наймати для обробітку землі транспорт, порахувати отрутохімікати та добриво, то дуже сумнівна вигода вирощування бульби. Її простіше купити – на ваш смак, на ваш вибір, поторгуватися теж можна.

До речі, українці займають третє місце в світі по поїданню картоплі в рік на одного мешканця, поступаючись Бєларусі і Киргистану. Якщо наші сусіди  вживають в середньому 181 кг картоплі в рік на одного жителя країни, то ми – 136. Щоправда, Петро Григорович, мій співрозмовник, статистики цієї не знає, іншу істину до мене доносить:

– Ну як в домі без картоплі?! Проснулися чоловік і діти, а господиня на стіл її – чи варену, чи смажену, от це сніданок. А то лінуються дітям зранку гаряче приготувати, спить молодь тепер довго. Ми на картоплі виросли й діти наші, це після хліба – найголовніша страва.

З цим я цілком погоджуюся, бо найбільшим делікатесом свого дитинства завжди вважала печену у вогні картоплю в мундирах…

Любов Клімчук.

До речі. Британські дієтологи зробили «гучну» заяву про користь картоплі. Фахівці прийшли до висновку, що в її картоплинах міститься набагато більше важливих і необхідних організму компонентів, ніж у багатьох овочах, а також у фруктах і горіхах.

Дослідження двох фахівців, Сиана Портера і Сігрід Гібсона, показало, що картопля насичена таким елементом, як селен. При цьому вчені з’ясували, що в одній картоплині вміст селену значно переважує рівень цього нутрієнта в горіхах і насінні, а за кількістю клітковини картопля відчутно перевершує банани. Крім того, картопля володіє ще однією перевагою перед іншими, більш дорогими продуктами, — вона багата вітаміном С. За словами дієтологів, за кількістю «вітаміну номер один » картопля випереджає авокадо майже в три рази.

Медики вважають, що включаючи картоплю в свій щоденний раціон харчування, можна поповнювати організм справжнім вітамінним комплексом, тому що скромна на вигляд картопля містить цілий асортимент необхідних для здоров’я мікроелементів. Згідно з результатами ранніх досліджень, картопля є відмінною профілактикою раку молочної залози, а також надає позитивний ефект у складі комплексного лікування онкологічного захворювання на ранній стадії.

Дієтологи Портер і Гібсон рекомендують людям, які хочуть привести в норму тиск, вживати відварну картоплю двічі на день. Якщо боїтеся зайвих сантиметрів на талії — їжте картоплю без соусів і іншого калорійного супроводу. «Щоденне вживання картоплі в певних кількостях не призводить до збільшення ваги і сприяє нормалізації кров’яного тиску», — стверджують британські лікарі.

СПОРТИВНЕ СВЯТО ПРОЙШЛО З РОЗМАХОМ

11 вересня на стадіоні «Горинь» пройшли традиційні змагання з нагоди Дня фізичної культури та спорту «Сільські спортивні ігри» за програмою Спартакіади Дубровиччини-2016. Змагання складалися з семи етапів та зібрали багато шанувальників спорту.

Цьогорічні «Сільські спортивні ігри» зібрали рекордну кількість команд, приміром, в міні-футболі їх було представлено аж  31, й відповідно учасників – близько 900 фізкультурників  випробовували цього дня на міському стадіоні свою силу, вправність, спритність та влучність. Сприяла спортсменам навіть погода. Адже день видався напрочуд сонячним.

Відмінно спрацював оргкомітет, тож святкування вдалося на славу. Гарно пошанували наших ветеранів спорту – їм завжди на святі особлива увага. Цього ж разу спонсори з районної організації політичної партії «Воля» підготували на згадку ще й пам’ятні сувеніри. А багаторічного очільника районного «Колоса» почесного працівника фізичної культури та спорту України  Івана Яцмірського уважили двічі – «Дубровицький молодіжний альянс» також підготував для нього сюрприз. Особисто Івану Олександровичу хлопці подарували лавочку, таку як альянсівці спонсорували для міського парку.

Привітали спортсменів та всіх присутніх зі святом спорту перший заступник голови райдержадміністрації Микола Кохно та  начальник управління освіти, молоді й спорту Ніна Стасюк.

В своєму зверненні до учасників змагань та вболівальників Микола Кохно побажав всім  перемог, подякував за активну участь у святі. «Хочу, насамперед, подякувати учасникам АТО. Саме українським воїнам, нашим мужнім бійцям ми завдячуємо тим, що проводяться такі спортивні заходи, адже вони боронять рубежі нашої держави, щоб ми могли займатися спортом та спокійно відпочивати», – наголосив перший заступник голови РДА.

По завершенні свята переможці та учасники отримали грамоти, кубки та медалі. Упродовж дня на стадіоні працювала торгівля та було організовано для учасників змагань та їх вболівальників частування від районної організації ПП «Воля».

Підсумки районних змагань

«Сільські спортивні ігри-2016»

Армспорт

Вагова категорія до 70 кг: Петрушко Сергій (Тумінь), Прокопчук Віктор (Осова), Шинкар Едуард (Лютинськ).

В.к. 71-80 кг: Дідовець Михайло (Висоцьк), Сидоришин Олександр (Велюнь), Гнедько Геннадій (Велюнь).

В. к. до 81 кг +: Лясковець Руслан (Дубровиця), Хомич Віталій (Колки), Грицюк Максим (Дубровиця).

Загальнокомандне місце: 1 - Осова, 2 – Миляч, 3 – Колки.

Гирьовий спорт

В.к. до 80 кг: Попко Віталій (Дубровиця), Бадзюн Андрій (Осова), Шиліпук Віталій (Селець).

В.к. 81 кг +: Єрмейчук Тарас (Дубр. ДЛГ), Харкевич Сергій (В. Озера), Цибульський Дмитро (Дубровиця).

Загальнокомандне місце: 1 – Дубровиця, 2 – Осова, 3 – Миляч.

Стрільба

Чоловіки: Довгун Віктор (Осова), Ожелевський Дмитро (Дубровиця), Лущик Сергій (Дубровиця).

Жінки: Лось Ольга (В. Озера), Дубінець Любов (освіта), Шиліпук Оксана (Селець).

Загальнокомандне місце: 1. Дубровиця, 2 – Миляч, 3 – Осова.

Легка атлетика (молодь)

Біг на 100 м

Чоловіки: Карпович Віталій (Тумінь), Сидоришин Валентин                (Селець); Ляшко Олександр (Осова).

Жінки: Самко Ірина (Висоцьк), Шевчук Оксана (Осова),  Берестень Олена (Лютинськ).

Загальнокомандне місце: 1 – Висоцьк, 2 – Осова, 3 – Колки.

Біг на 400 м

Чоловіки: Новик Андрій (Тумінь), Охмак Андрій (Миляч), Арамишин Олександр (Осова).

Жінки: Опанасик Марія (Висоцьк), Харківець Ірина (Колки),  Шевчук Оксана(Осова).

Загальнокомандне місце: 1 – Висоцьк, 2 –  Осова, 3 - Колки.

Біг на 1000 м

Чоловіки: Мисько Павло (Висоцьк),             Черевко Анатолій (Колки); Деркач Володимир (Осова).

Біг на 500 м

Жінки: Жакун Катерина (Осова), Кухар Дарина (Висоцьк), Леоновець Марія (Тумінь).

Стрибок у довжину з розбігу

Чоловіки: Стрибулевич Денис (Тумінь), Сидоришин Павло (Селець),               Сало Іван (В. Озера).

 Жінки: Толочко Юлія (Висоцьк), Харківець Ірина(Колки), Дука Анастасія (Дубровиця).

Метання гранати

Чоловіки: Хомич Віталій (Колки),  Ососкало Іван (Миляч), Савич Петро (Дубровиця).

Жінки: Ляшко Віта (Осова), Степанюк Ірина (Висоцьк), Хомич  Вікторія (Колки).

           

ЛЕГКА АТЛЕТИКА (ветерани)

гр.№1 40-49 років

Біг на 60 м

Чоловіки: Павловець Руслан (Колки), Фурсович Анатолій (Берестя), Мирко Ігор (Дубров. ДЛГ).

Жінки: Юдко Оксана (Тумінь),  Редзель Людмила (Тумінь), Новик Сніжана (Тумінь).

Стрибки у довжину з місця

Чоловіки: Ляскун Петро (Осова), Котяш Сергій (Берестя), Мирко Ігор (Дубров. ДЛГ).

Жінки: Ляльович Людмила (Тумінь), Редзель Лариса (Тумінь), Пасько Олена (Миляч).

Метання гранати

Чоловіки: Мирко Ігор (Дубров. ДЛГ), Савич Володимир (Миляч), Котяш Сергій (Берестя).

Жінки: Пасько Олена (Миляч), Василевська Людмила (Миляч), Цимбал Ірина (Колки).

гр.№2 50 + років

Біг на 60 м

Чоловіки: Жакун Володимир (Колки), Олексійовець Олександр (Колки), Приходько Михайло (Дубровиця).

Жінки: Мартяк Олена (Колки).      

Стрибки у довжину з місця

Чоловіки: Жакун Володимир (Колки), Цупа Олександр (Колки), Твердун Віктор (Берестя).

Жінки: Мартяк Олена (Колки).      

Метання гранати

Чоловіки: Олексійовець Олександр (Колки), Чудік Анатолій (Колки), Мазанович Володимир (Тумень).

Жінки: Мартяк Ольга (Колки), Красновська  Т.Г. (Дубровиця).

Командне місце: 1. Колки, 2. Миляч, 3. Берестя.

Міні-футбол: Крупове, «Случ» (с. Колки), Дубровиця.

Перетягування линви: Колки,  Осова, Дубровиця.

Загальний підсумок районних змагань «Сільські спортивні ігри-2016»

Перше місце – Осівська команда – 243 бали; друге – Миляцька – 236 балів; третє – Дубровицька міська рада – 236; четверте – Колківська – 223; Туменська – 192; Дубровицький ДЛГ – 191 бал.

Загальна кількість команд: армспорт – 11; гирьовий спорт – 8; легка атлетика (молодь) - 16, легка атлетика (ветерани) – 8; стрільба – 16; міні-футбол – 31; перетягування канату – 8.

Загальна кількість учасників: армспорт – 40; гирьовий спорт – 20; легка атлетика (молодь) – 156; легка атлетика (ветерани) – 149; стрільба – 105; міні-футбол – 340.

Загальна кількість учасників – 858.

Участі у змаганнях не брали: Бережницька, Залузька, Нивецька, ЛІсівська, Трипутнянська сільські  ради та ДП «Висоцький ДЛГ».

Дубровицька РО ВФСТ «Колос».

Районна організація спортивного товариства «Колос» висловлює велику вдячність за допомогу в організації Дня фізкультури та спорту управлінню освіти, молоді та спорту РДА (за організацію суддівства та підготовку стадіону до змагань), ПП «ВОЛІ» (за придбання ветеранам подарунків, організацію святкового кулішу та солодощів для учасників, вболівальників, гостей свята, Гладкому Геннадію ПП (за надання польової кухні); Віденчуку Роману (за організацію виїзної торгівлі).

За організацію виїзду команд на змагання вдячність: Столяру Сергію – вчитель ФВ – команда Осови; Яцуті Петру (Колківський сільський голова),  Олексійовцю Сергію (вчитель ФВ), Павловцю Руслану (активісту) – Колківська с/р; Борсуку Валентину (Лютинський сільський голова) та Правнику Володимиру (вчитель ФВ) – Лютинська с/р; Новику Аліку Олександровичу (Туменський сільський голова); Наумець Олені Михайлівні (Велюнський сільський голова) –  за останні роки команда вперше на змаганнях; Рябому Михайлу Миколайовичу (Великоозерянський сільський голова); Аврамишину Леоніду – представник Дубровицького ДЛГ. Організованою участю в змаганнях відзначились також Дубровицька м/р та Миляцька с/р. Також під час змагань було організовано збір підписів до вищих державних органів щодо будівництва спортивно-оздоровчого комплексу на стадіоні «ГОРИНЬ».