Орв’яниця –

віце-чемпіон області

В неділю, 14 червня, в с. Зоря Рівненського району відбулися обласні змагання «Краще спортивне село – 2015», що проходили під егідою Рівненської обласної організації ВФСТ «Колос». У турнірі прийняло участь 10 районів. Команди боролися за першість у таких видах спорту, як міні-футбол, настільний теніс, гирьовий спорт та шахи. Дубровицький район на цих змаганнях представляла команда Соломіївської сільради, основу якої складали спортсмени із с. Орв’яниця на чолі з сільським головою С.В. Буткевичем.

В результаті наша збірна стала першою в матчі з міні-футболу, другою  в гирьову спорті, третьою в настільному тенісі та четвертою в шахах. Таким чином, Дубровицький район виборов друге місце в загальнокомандному заліку. Перше місце посів Рівненський район, третє ‒ Рокитнянський.

Дубровицька РО ВФСТ «Колос» висловлює подяку раді Рівненської обласної громадської організації «Цент соціальної та правової допомоги населенню» за фінансову допомогу на транспортні витрати команди, а також вдячність відділу молоді та спорту РДА О.Г. Задорожному, за забезпечення спортсменам харчування.

Вітаємо наших краян з успішним виступом на змаганнях!

Зустріли прикордонників

Бійці відділу прикордонної служби «Дубровиця» Луцького прикордонного загону, які протягом трьох місяців виконували завдання у зоні проведення антитерористичної операції, прибули у Дубровицю.

На майдані Злагоди 11 червня зустрічали героїв-прикордонників зі сльозами на очах рідні, близькі та просто небайдужі односельчани.

Спочатку бійці прибули до Луцька в складі Луцького прикордонного загону, де на залізничному вокзалі їх зустріли рідні, друзі та бойові побратими.

Як повідомив заступник начальника Луцького прикордонного загону, підполковник Олександр Мартинюк, бійці перебували в зоні АТО з березня, зараз вони прибули до місця розташування Луцького прикордонного загону у рамках планової ротації. На заміну їм вибули військовослужбовці інших прикордонних загонів, тож луцькі прикордонники отримають планові відпустки, після чого буде сформовано новий підрозділ, який вибуватиме на схід.

Він зауважив, що підрозділ повернувся без втрат, поранених серед бійців немає, усі вони виконали поставлені завдання на «відмінно». Низку військовослужбовців нагородили від імені голови Державної прикордонної служби, а декого – й державними нагородами.

10 червня відсвяткувала свій 90-тий ювілейний день народження ветеран Другої світової війни, ветеран праці, дубровичанка Гаврилович Тетяна Степанівна.

Привітати цю мужню жінку прийшли родичі, сусіди, друзі.

Від імені голови райдержадміністрації Сергія Киркевича, заступника голови районної ради та від ветеранської організації привітали ювілярку голова районної Дубровицької районної організації ветеранів Леонід Сулаєв, члени організації та представники райдержадміністрації.

Дільничний інспектор міліції – на варті закону та правопорядку!

У 2004 році наказом Міністра внутрішніх справ України день 18 червня офіційно затверджене Днем дільничного інспектора міліції.

Професія дільничного інспектора міліції зобов’язує бути серед людей, перейматися їхніми щоденними справами, допомагати у вирішенні різних негараздів, які трапляються у наших пересічних громадян.

Ця служба набула вагомого авторитету серед населення, оскільки дільничні інспектори міліції постійно перебувають у вирі подій, допомагають тим, хто цього потребує, розкривають злочини, попереджують та припиняють різного роду адміністративні та кримінальні правопорушення. 

Недаремно організовуються щотижневі зустрічі з громадянами, які проживають на певній дільниці, де інспектор розповідає їм про криміногенну ситуацію, про свою роботу, відповідає на запитання громадян, застерігає від вчинення протиправних діянь та відповідальність за скоєне.

Дільничний інспектор міліції, можна сказати, - універсальний міліціонер, який є і слідчим, і психологом, і, навіть, трапляється таке, надає медичну допомогу.

Його робота не має певного графіку, бо потребує повсякчасної людської уваги, тобі о 23-й годині на мобільний телефон може подзвонити схвильована жінка, яка просить захисту від свого чоловіка-дебошира, або стурбована мати, котра не знає, яким чином допомогти своєму сину вилікуватися від алкоголізму.

Сьогодні чисельність дільничних інспекторів міліції в районному відділі міліції в складає 17 осіб, із них 15 несуть службу в сільській місцевості. Дільничними інспекторами міліції розкривається найбільша кількість злочинів, постійно проводиться профілактика та припинення адміністративних правопорушень, ведуться різного роду обліки, налагоджується співпраця з населенням та громадськими формуваннями з охорони громадського порядку, з прикордонниками, розглядається велика кількість заяв та повідомлень, які надійшли від громадян, підприємств та організацій.

Так, на сьогодні дільничними інспекторами міліції розглянуто 866 заяв, складено 481 адміністративних протоколів, припинено діяльність 32 осередків самогоноваріння, обліковується 331 особа, з них раніше судимих осіб - 48 та сімейних дебоширів - 113, розкрито 39 злочинів. Дільничний інспектор міліції кожного дня відвідує різні помешкання громадян, яким вручає візитки зі своїми даними та номерами мобільних телефонів, на даний час сектор дільничних інспекторів міліції відвідав 3387 помешкань громадян та вручено стільки ж візитних карток.

«Довіра - понад усе» - головне гасло дільничного інспектора міліції, адже без співпраці з населенням працівнику в пагонах не обійтися, тільки з вашою допомогою можна боротися з протиправними діяннями, які посягають на життя, здоров’я та спокій громадян.

Оксана Сайчишина, Дубровицький РВ.

* Думка з приводу

Про об’єднання громад, видобуток бурштину та мобілізацію

12 червня відбулася сесія обласної ради, де одним з головних питань було затвердження перспективного плану об’єднання громад області. Ми поцікавилися думкою з цього приводу голови райдержадміністрації Сергія Киркевича.

Наперед скажу, що присутні депутати схвалили цей план майже одностайно. Але внесли у рішення додатковий пункт – про можливість його корегування за пропозиціями громад. Однією з причин такої одноголосності став той факт, що при умові затвердження плану області буде виділено 110 млн. грн. з фонду розвитку на об’єкти соціально-культурної сфери громад.

Що ж нас чекає в перспективі? Згідно з планом на Рівненщині замість 365 сільських рад планується створити 45 потужних громад. Хто саме і як об’єднуватиметься, фактично будуть вирішувати самі громади населених пунктів. Тож зараз необхідно дуже вдумливо підійти до цього не лише сільським головам, а і всім громадянам. Тут, як каже народна мудрість, варто сім раз відміряти перед тим, як відрізати. Саме на цьому наголошували у виступах й депутати: не варто сприймати перспективний план як остаточний варіант – це всього лише перший етап реформ.

А вони, я в цьому твердо переконаний, нам вкрай необхідні. Але особисто я – за дієві реформи, коли від них будуть реальні позитивні зміни.

Згідно з графіком добровільного об’єднання громад до 15 липня повинно відбутися затвердження перспективного плану Кабінетом міністрів України, до 1 серпня – прийняття рішень громад про об’єднання, до 26 серпня – затвердження громад Верховною Радою України та оголошення виборів.

На сесії було зачитано звернення Дубровицького міського, Бережницького, Миляцького, Жаденського, Перебродівського, Удрицького, Висоцького сільських голів з пропозицією перенести розгляд даного питання в зв’язку з відсутністю інформації.

Не варто лукавити, хотілося б нагадати, що всі нормативні матеріали розіслано міськсільвиконкомам своєчасно, а їх керівникам необхідно було лише їх вивчити і донести до громадян для обговорення, що, на жаль, не всі зробили. Є й такі «князьки», що стоять на тому, аби залишити все як є, і ніякої роботи за цими рекомендаціями не проводити. Об’єднання у громади справді є добровільним. Ніхто не може зробити мені жодного закиду, що я до цього когось примушував. Але ми не раз радилися робочою групою, як буде найкраще. Виробляли декілька варіантів, закликали до обговорення й через газету громадськість району. Вивчаючи ж перспективи громад надалі, прийшли до висновку, що даватимуть вони собі раду, тільки об’єднавшись в одну. Нещодавно був на особистому прийомі у Великих Озерах. Там назріла гостра необхідність перекрити школу, а це в нинішніх цінах – близько 9 млн. грн., то, скажіть, чи зможе поміняти дах на школі невеличка бідна громада, котра не ладна буде назбирати з податків навіть на заробітну плату управлінському апарату? І що дадуть реформи, які спрямовані виключно на проїдання?

Але це особистий вибір кожного. Ті, хто не захоче, будуть і далі жити, працювати і фінансуватися за старим принципом. Це їхнє право. Але тоді вони втратять: можливість розпоряджатися землею за межами населених пунктів, самостійно вирішувати питання надання послуг своїм громадянам, додаткові надходження у бюджет і т.д. Депутати обласної ради у виступах особливо застерігали щодо прорахунків забезпечення самодостатності громад, наявності на їх території матеріальної бази, кадрового потенціалу.

Мабуть, найперше необхідно прорахувати податкову базу, а потім визначити видатки на утримання апарату громади, дошкільних закладів, закладів культури, охорони правопорядку, комунальних установ і т.д. і після цього побачити, скільки коштів залишиться на розвиток громади. І саме це повинно бути в основі рішення об’єднання. 

На жаль, у цьому процесі занадто багато інсинуацій, а не практичних справ. Мета об’єднання – покращення надання послуг громадянам, розширення повноважень громад, спрощення системи управління. А головне мірило всього цього – наскільки краще стане жити громадянам. Ось це має бути основою реформи. Щодо чуток про спробу узурпації влади в одній спроможній об’єднаній громаді, то спростування єдине – шанси у всіх рівні: все вирішать вибори.

Користуючись нагодою, чи не могли б поділитися своїми міркуваннями з приводу нелегального видобутку бурштину. Яким ви бачите вирішення даної проблеми?

Моя думка проста: місцеві люди повинні мати право добувати бурштин, але й гроші за це повинні йти в місцеву казну і на розвиток громади, а не осідати по чиїхось кишенях. Те, що зараз робиться, неправильно і аморально. Закон, який нещодавно прийняла верховна Рада в першому читанні, нас обурив. Адже відповідно до нього, як бачимо, ні у фінансовому, ні в законодавчому плані жодних переваг для місцевих громад не передбачено. Знову громади відсторонили від вирішення, хто має працювати в цій сфері, як працювати й куди мають йти гроші. Моє тверде переконання – працювати на бурштинових родовищах треба дати змогу місцевим, щоб вони могли утримувати свої сім’ї; а гроші з цього мають йти державі – в місцеві бюджети. Водночас законність цього процесу мають контролювати й забезпечувати місцеві ради.

Щодо закону, не треба далеко ходити – варто лише перейняти досвід сусідів, наприклад, Польщі, й, як то кажуть, не забивати дурним голову. А ми знову й знову вигадуємо велосипед, коли розумний й раціональний закон у поляків працює вже не один рік. Перейнятий досвід буде першим поштовхом для того, щоб не було ніяких «криш» і того подібного. Тоді все стане на свої місця, буде чисто й прозоро.

Сергію Васильовичу, ситуація в країні зобов’язує нас поговорити про захист Вітчизни від агресора і, зрозуміло, мобілізацію. Як відгукуються на це мешканці району?

У перші хвилі було дуже багато охочих стати на захист своєї держави. Нині ж проблематично знайти добровольців. Мобілізаційний план більш-менш виконуємо. Попри те, що народ наш патріотичний і хоче захищати свою країну, негаразди в державі, спостерігання за тим, що багато чого не так і не там робиться, змушує декого відмовлятися йти на службу. Але це не вихід. Ми повинні прийти до розуміння, що, якими не були б чиновники, Батьківщина в нас одна, й ми можемо її втратити. Ми це говоримо людям прямо. Районна влада докладає всіх зусиль, щоб наші хлопці мобілізовані були забезпечені необхідним. Я сам не раз був в зоні АТО й чим можу допомагаю солдатам та їх родинам. Але, на мою думку, воювати повинні йти в першу чергу не ті, хто хоче, а хто вміє це робити. Створювати армію з-під палки – неправильно й нерозумно. Подекуди бойових дух важить більше, аніж найсучасніша зброя.

8 червня голова райдержадміністрації Сергій Киркевич урочисто вручив нашому земляку Івану Великому нагороду Міністерства Оборони України ‒ пам’ятний знак «За воїнську доблесть». Очільник району наголосив, що ось такі хлопці своїм прикладом та відвагою показують, як треба любити Батьківщину, тому «ми маємо гордитися ними і мати за життєвий взірець їхню героїчну поведінку». Він також подякував матері воїна Галині Леонідівні за те, що виховала справжнього українця, патріота, героя.

ПРОТИ БІДИ ТА ХВОРОБ – ТУРБОТОЮ ТА МИЛОСЕРДЯМ

Минають роки і разом з ними спливають події, їх герої та символи. Але залишаються одвічні істини, що непідвладні руйнівному часу. Це – милосердя, людяність, співчуття, взаємодопомога. Саме їх майже 150 років несе в життя Міжнародний рух Червоного Хреста.  Про основні його завдання та функції йшлося у п’ятницю на звітно-виборній конференції районної організації товариства.

Зі звітною доповіддю виступив її голова Микола Чудік. Як зазначив Микола Григорович, наша районна організація об’єднує в своїх лавах 5400 членів товариства, що охоплює 15 відсотків населення. Вона складається з 70 первинних організацій, в тому числі 39 шкільних та 31 первинних організацій в установах та сільських виробничих кооперативах. У звітних 2010-2015 роках районна організація націлювала роботу на зміцнення первинних спілок, активізацію їх діяльності, залучення широких верств населення до лав Червоного Хреста, повноту спати внесків.

За звітний період проведено 20 засідань президії та 5 засідань правління, на яких розглянуто 32 актуальні питання.

За останні роки, наприклад, у районі створено та діє банк одягу для одиноких громадян похилого віку, інвалідів та інших соціально незахищених верств населення, допомогу в якому отримали більше як 460 чоловік. У районній організації на обліку перебуває 1070 самотніх громадян похилого віку та інвалідів, на обслуговуванні – 840, немобільних хворих – 123 чоловік. Патронажними медичними сестрами надано медичну допомогу 7320 особам, в т.ч. вперше – 4124, з них 367 лежачих. З первинних допомогу отримали 1942 самотніх, 194 інваліди війни, 117 інвалідів праці, 893 учасників війни, 26 інвалідів праці та 495 інших категорій.

Протягом останніх двох років Червоних Хрест почав займатися підготовкою населення з надання першої допомоги і догляду за хворими. Проведено 12 занять та підготовлено 114 чоловік. Працює два інструктори з навчання населення навичкам першої медичної допомоги. З числа патронажних сестер та волонтерів створено загін швидкого реагування.

Протягом звітного періоду районною організацією було проведено 32 благодійні акції, зібрано натуральної допомоги на суму 112 тис. грн., завдяки чому надано допомогу 584 самотнім громадянам похилого віку, інвалідам та найменш захищеним верствам населення. Найкраще спрацювали активісти, волонтери первинних осередків сіл Берестя, Людинь, Бережниця, Орвяниця, Сварицевичі, Переброди, Милячі, Мочулище

Протягом 2010-2015 роки Червоний Хрест брав участь у допомозі в лікуванні на туберкульоз за підтримки Глобального Фонду. Спільно з фтизіатричною службою проліковано та надано продуктову допомогу цим хворим на суму 14800 грн. уже з квітня поточного року взято на обслуговування двох хворих на мультирезистентний туберкульоз.

Особливий період, що склався в нашій державі у 2014 році, викликав необхідність змін у підході до роботи й в організаціях товариства. У районі за цей період зареєструвалося близько 300 осіб-переселенців з Донецької та Луганської областей, яким було надано допомоги на суму близько 5000 грн. Крім того, активісти та волонтери також зібрали 1200 кг картоплі, яку передано на Схід в м. Северодонецьк.

На найкращі слова подяки заслуговують первинні організації сіл Орв’яниця, Селець, Переброди, Осова, Залужжя, Бережки, Ясинець, Кривиця, Трипутні, де головами Лариса Мельник, Анастасія Чмуневич, Віталій Легкий, Наталія Яцута, Лідія Охмак, Зоя Рабешко, Оксана Рока, Галина Стрільчук, а також патронажні медичні сестри Сніжана Попович, Марія Діжурко, Галина Чудінович, Діна Гордич,  Надія Стасюк, Лариса Придюк, Олена Денеко, Людмила Хомич.

В обговоренні доповіді виступали активісти та волонтери товариства, голова її обласної організації Володимир Соколенко. Аналізуючи загалом виконання поставлених товариству завдань останній відзначив, що в цілому червонохрестівці з ними добре справляються. Одним із головних напрямків в подальній роботі товариства пан Соколенко вбачає роботу з молоддю і дітьми, залучення  волонтерів до червонохрестого руху. Уже сьогодні товариство прагне виробити в суспільстві впевненість та віру в принципи гуманності і милосердя, прагнення запобігати та полегшувати страждання людей.

Загалом роботу районної організації за звітний період було визнано задовільною, обрано нові її правління та президію, ревізійну комісію. Очолювати організацію й надалі активісти довірили Миколі Чудіку, завідувачка аналітичним відділом ЦРЛ Наталія Малафей стала його заступником.

Людмила РОДІНА.

На  гачку  в  аферистів,  або  Як  вберегти  свої  гроші?

Сучасні технології подарували нам безліч корисних можливостей. Тепер ми можемо з легкістю купити необхідний товар чи продати непотрібну річ, навіть не встаючи з дивану, за лічені хвилини «зняти» чи «перекинути» гроші або ж оплатити комунальні послуги без кілометрових черг в касі. Нам уже не потрібно носити громіздкі гаманці, обмежуючись лише тоненькою пластиковою карткою, в безпечності та необхідності котрої уперто завіряють банківські установи та працівники. На перший погляд, так і здається. Захисні паролі, конфіденційність, служби безпеки дають відчуття захищеності та недоторканості власних збережень. Однак на практиці діє інший закон: «Якщо у вас є гроші, то обов’язково знайдуться ті, хто схоче їх привласнити». І не важливо, будуть вони, ці гроші, сховані під подушкою чи зберігатимуться на рахунку картки. Адже з розвитком новітніх фінансових послуг зростає і кількість аферистів, котрі користуючись довірливістю людей та слабкими місцями банківської системи, щоденно обкрадають сотні клієнтів. Так, лише в нашому районі з початку 2015 року  райвіділком міліції було зареєстровано три заяви громадян за подібними фактами.

На жаль, в більшості випадків люди власноруч грабують себе, добровільно віддаючи гроші аферистам. Шахраї – хороші психологи, вони або спочатку лякають можливою втратою коштів чи бідою з рідною людиною, а потім пропонують допомогу. Або ж заманюють дешевизною чи перспективою заробити. Через переляк, очікування легкого прибутку чи власну необізнаності ми й робимо необдумані дурниці. Звісно, людиною в таких моментах керують емоції, але якби включити трохи здорового глузду, то можна було б запобігти багатьом аферам. Тому спробуємо дізнатись, які схеми найчастіше використовують сучасні Остапи Бендери та як вберегти свої гроші в цілісності. Адже, як кажуть: «Поінформований, значить озброєний».

Ловись, рибко,

велика і мала

Шахрайських схем є безліч. Всіх їх поєднує одне ‒ прагнення аферистів заволодіти конфіденційною інформацією власника картки. Насправді шахраю потрібно не так і багато інформації, для того щоб «зачепити» людину на гачок та затягнути, в свої тенета. Далі справа техніки ‒ завоювати довіру та залучити до дії.

Найпоширенішою наживкою для майбутньої жертви є дзвінок за оголошенням. Аферист телефонує людині, котра розмістила своє оголошення на сайті і прикидаються потенційним покупцем. Далі він просить номер рахунку, СVVкод (три цифри на зворотному боці) та термін дії банківської карки. Потім заповнює всі дані в «Приват24», де система без правильного паролю пропонує змінити код доступу. Після цього на телефон продавця приходить СМС, шахрай йому знову телефонує і просить продиктувати зміст повідомлення, пояснюючи це переказом грошей з корпоративного рахунку, з депозиту чи іншим незвичайним способом. За допомогою нового пароля зловмиснику вдається зняти всі гроші або ж замовити кредитні кошти. Найпарадоксальніше те, що в СМС-повідомленні міститься попередження ‒ «код ні в якому разі не можна розголошувати». Однак зазвичай людьми керує бажання якнайшвидше та найвигідніше продати товар. За допомогою такої схеми часто аферисти обкрадають людей, які знаходяться в безвихідній ситуації, збираючи гроші хворим діткам або допомогу на лікування бійця АТО.

Схожим способом спробували обікрасти студентку Вікторію: «Я допомагала своєму другу з продажем комп’ютерів та комплектуючих. В нас було декілька оголошень на сайті Сландо (зараз ОLX). Зокрема, було оголошення про продаж системного блоку за 6 000 грн. І от одного «чудового» дня телефонує мені чоловік. Я зраділа, бо ми довгий час не могли продати системник, адже ціна не для середньостатистичного українця. І ось тут почалося найцікавіше. Цей «добродій» спочатку попросив у мене ПІБ та номер картки. Ну це зрозуміло, так було завжди. Після того як отримав ці дані, він попросив у мене ще й так званий СVVкод та термін дії картки. Оскільки діло було вранці, а саме десь о 7-8 годині, я спросоння була готова диктувати ці цифри, але таки запитала, навіщо вони йому. У відповідь почула, що системний блок закупляється для фірми, тому потрібно в накладній вказувати повну інформацію.

До того ж, оскільки він є юридичною особою, то не може скинути мені гроші, бо готівки в нього немає, а є лише кошти на банківському рахунку. Вже значно пізніше я дізналася, що це був шахрай. На щастя, на картці нічого не було. Аферист до останнього намагався дізнатися дані іншої картки, де були гроші. Та не вийшло. Я вже встигла все прочитати в мережі і навіть подзвонила на гарячу лінію ПриватБанку та негайно заблокувала картку після консультації з оператором. В матеріальному плані я обійшлась без втрат, а от моральний бік цієї ситуації геть інший. Після того як шахрай зрозумів, що його розкусили, він ще довгий період телефонував з погрозами, від яких кров стигла в жилах. Прийшлось викидати сім-карту».

Якщо ж аферистам не вдається  зразу ж дізнатися потрібні дані, то вони продовжують свій «хитромудрий план», вводячи ще одну дійову особу ‒ «липового» працівника банку. Тобто після того, як один домовився про переказ грошей, інший через деякий час передзвонює, представляючись представником банківської установи. Він говорить, що користувачу надійшли кошти, але сталася помилка, і йому треба піти до банкомату і натиснути певну комбінацію. Така комбінація являється набором команд для грошового переказу, яку власними руками набирає клієнт. Далі приходить СМС з кодом підтверждення, який дуже чекає шахрай. Людина говорить цей код і все – грошей на картці більше немає.

Таким чином днями задурили голову хлопцю Анастасії, який сам у себе купив взуття: «Розпочиналося все з того, що Сергій вирішив продати свої туфлі на ОLX. Через декілька днів після розміщення оголошення телефонує йому чоловік, який «горить» бажанням їх купити. Він просить номер картки, на котру можна перевести кошти. Сергій, зрозуміло, повідомляє його без проблем та підозр. Цього ж дня телефонує представник ПриватБанку з дніпропетровського номеру (з такого, як завжди дзвонить ПриватБанк, щоб запропонувати різні послуги) і запевняє, що на його рахунок прийшла сума у розмірі 300 грн., але зняти її не можна, тому що карта заблокована. Щоб розблокувати її, треба підійдіть до найближчого банкомату від ПриватБанку і набрати кілька комбінацій. Сергій пішов, вставив карту, набрав надиктовану комбінацію і тут зняло 3500 грн. кредитних грошей».

В інших випадках до власників карток зразу ж телефонують псевдо-працівники з банку, повідомляючи про необхідність обновити/підтвердити дані через події на Сході, змінити пін-код чи про можливість збільшити кредитний баланс. І для цього знову ж випитують особисті дані картки клієнта, в мобільному режимі підводять до банкомату і відкрито грабують. Найголовнішою причиною таких афер є сліпа довіра жертви до псевдо-співробітника банківської установи, який затуманює розум володінням інформацією про неї. Насправді ж зібрати дані про людину не так і важко. За номером картки без проблем можна дізнатися ім’я та прізвище власника. Потім за іменем заглянути до потенційної жертви на сторінку в соціальну мережу, де може бути вказана дата народження, номер телефону тощо, далі все залежить від підкованості та винахідливості шахраїв.

А винахідливості їм і справді не позичати. Це підтверджує ситуація, що склалася з Іриною «Я довгий період шукала роботу. В тому числі й через Інтернет. Тому на спеціалізованих сайтах залишала своє резюме з усіма контактними даними. Коли я вже «впала» духом, до мене зателефонував «роботодавець» з вигідною пропозиціє. Умови та зарплатня мене влаштували, та й чоловік був дуже ввічливий і приємний. Тому нічого не запідозрила. Ми зідзвонились в скайпі, все добре обговорили. Через день зателефонував «бухгалтер» і просив дані картки для зарплати, мені здалось це цілком логічним. І ось цього ж для телефонують мені буцімто з ПриватБанку. Далі стандартна махінація і мінус дві тисячі з картки».

Молода мама Іванна називає головною причиною афер з банківськими картками ‒ необізнаність людей у новітніх послугах банків та сучасних платіжних системах. В цьому вона переконалася на власному гіркому досвіді: «Продаючи коляску, через термінал, з допомогою додатку «Лікпай» я переказала гроші шахраю. А вийшло все безглуздо (так мені здається зараз). Аферист запевнив мене, що є меценатом і закуповує дитячі візочки для дитбудинків. Під приводом потреби заповнити якісь папери, він випитав мої дані і сказав, що перекинути гроші так просто не може, треба, щоб я через термінал дещо зробила, він про все розкаже. Через телефон він говорив, а я робила. Я не уявляла, що це за додаток «Лікпай», тому власними руками переказала кошти. Думала, що вони на мою картку прийти мають, а вийшло, що зняло 1000 грн.».

Як не потрапити в тенета аферистів?

Нам стало цікаво, яка ж позиція в таких випадках банківських установ. Для цього ми зателефонували на гарячу лінію ПриватБанку (3700 безкоштовно з мобільного) і розповіли заздалегідь підготовлену історію про продаж ноутбука в Інтернеті і шахрая, котрий вкрав з нашої картки 2000 гривень. Чомусь оператор Олексій був дуже здивований, навіть шокований (напевне новенький). Після щирого співчуття він попросив номер картки, щоб негайно її заблокувати та номер зловмисника, аби передати його в службу безпеки для розслідування. Однак зразу ж попередив, що, на жаль, в цьому випадку банк не відшкодовує втрат, адже ми власноруч скинули дані та гроші шахраю. На наше прохання він надав перелік основних правил, якими треба користуватись, щоб не потрапити в подібну халепу.

Правило № 1. Зберігайте ваш пін-код, логін і пароль від Приват24 в недоступному для інших місці і нікому їх не називайте.

Правило № 2. Не варто встановлювати на картку ПІН-код, який складається з цифр, що йдуть підряд, а також свою дату народження, тому що подібні комбінації легко підібрати. І головне: запам’ятайте ПІН-код або зберігайте його окремо від платіжної картки.

Правило №3. Ніколи не просіть незнайомих людей допомогти вам скористатися пластиковою карткою.

Правило №4. Використовуйте Приват24, дотримуючись заходів безпеки.

Правило № 5. Ніколи не надавайте інформацію про свої картки третім особам, навіть якщо вони звертаються до вас нібито від імені банку. Якщо ви сумніваєтеся, чи справді вам дзвонить справжній співробітник ‒ запитайте, коли і в яке відділення ви можете підійти, щоб вирішити проблему особисто, а не телефоном.

Правило № 6. Якщо працівник банку (особа, що представилася ним) пропонує вам по телефону допомогу в проведенні певних дій з карткою (наприклад, активувати в банкоматі) ‒ наполягайте на такій операції у відділенні банку.

Правило № 7. Будьте пильні, якщо до вас приходять СМС невідомого авторства з проханням відправити отриманий код або дивний набір команд на інший номер. Яке б СМС-повідомлення ви не отримали від банку (з номера 10060) ‒ завжди читайте його зміст.

Правило № 8. Не розміщуйте в соціальних мережах номер мобільного, прив’язаного до банківської карти, не вказуйте дату народження, адресу та іншу особисту інформацію

Правило № 9. При оплаті покупок в Інтернеті будьте обережні і не розголошуйте особисті дані.

Правило № 10. Використовуйте надійні паролі і нікому їх не передавайте.

Правило № 11. Будьте в курсі послуг, які надаються по вашій карті, можливих способів шахрайства, вивчіть правила безпечного користування карткою. Найчастіше банки публікують таку інформацію на своїх сайтах.

Правило № 12. Будьте завжди на зв’язку з банком (знайте номери гарячих ліній та телефон місцевого представництва).

Леся КОНДРАТИК.

* Репліка

Шановні чиновники Дубровицького району!

В газеті «Дубровицький вісник» прочитала, що міська рада збирається «привести до чинного законодавства схеми руху транспорту по місту», адже «такою є вимога ДАІ» для безпеки пасажирів. Не зрозуміло одне: для кого це буде краще і про яку безпеку йдеться? Трохи не з того боку беруться за безпеку. Бо якщо це робиться для людей, то потрібно перш за все, «розгрузити» частину вулиці від адміністрації до пошти. Чому ви, шановні, на це не звертаєте увагу? Перейти вулицю по переходу неможливо. Зупиниться хіба що одна з двадцяти машин (де ДАІ?). Я (та й не одна я) одного разу намагалася перейти дорогу по переходу від пошти до «золотого магазину» - мене ледве не збила машина. Тепер, якщо мені потрібно це зробити, я хвилин дві видивляюся в обидва боки, чи нічого не їде, а тоді переходжу. Врешті-решт, можливо, потрібно пофарбувати «зебру», можливо, водії її не бачать? А перейти вулицю від парку до «Пасажу» - взагалі фантастика! Треба бути дуже кмітливим і вправним. Хвилини дві вже не вистачить, потрібно, як мінімум - п’ять. І то не все від пішохода залежить, тому що припарковані «круті тачки» можуть ні з того, ні з сього розвертатися посеред дороги, або дати задній хід, якого пішохід не очікує. І що тоді? Це і так ще дуже добре, що ніякої ДТП не сталося. Але гарантії немає. То скажіть, шановні керівники міста, чому в центрі, на цьому маленькому шматочку вулиці дозволена парковка, щоб не сказати «понтовка»? Тому що, на які тільки «тачки» не надивишся! То їм можна? А людині, яка на роботу добирається із села, треба буде платити ще і за міську маршрутку? Іншими словами бідний повинен платити більше, так? Тоді зробіть для машин, які паркуються на цьому клаптику вулиці від адміністрації до пошти, таке задоволення платним. Таким чином, хоч в міську казну буде поповнення. А найкраще – взагалі забороніть тут паркову – це ж майже центр міста! І людям стане більше простору, і така захаращеність зникне, і безпека для пішоходів буде, про яку так піклується ДАІ.

Дивує, що вікна адміністрації виходять саме на цю вулицю і ніхто нічого не вирішує, ніби так і треба, хоча така ситуація склалася вже давно. Вас, панове, більше радують машини? А людей, для яких Ви «слуги народу», не дуже хочете споглядати?

Підписуватись не буду, я така, як і більшість – бідний пішохід.